The purpose of this study was to explore situations experienced by 12 health-care providers working in two nursing homes. Individual interviews, using a narrative approach, were conducted. A phenomenological–hermeneutical method, developed for researching life experiences, was applied in the analysis. The findings showed that good care situations are experienced when the time culture is flexible, the carers act in a sovereign time rhythm, not mentioning clock time or time as a stress factor. The results are discussed in terms of anthropological (...) and sociological theory: time as event and action and flexible time cultures. Care settings for persons with dementia represent many challenges, such as a heavy workload and time strain. Time ethics is a construction, understanding time used in caring for persons suffering from dementia, which involves a mature, responsible and flexible nursing approach to these patients. (shrink)

In his 1936 paper,On the Concept of Logical Consequence, Tarski introduced the celebrated definition oflogical consequence: “The sentenceσfollows logicallyfrom the sentences of the class Γ if and only if every model of the class Γ is also a model of the sentenceσ.” [55, p. 417] This definition, Tarski said, is based on two very basic intuitions, “essential for the proper concept of consequence” [55, p. 415] and reflecting common linguistic usage: “Consider any class Γ of sentences and a sentence which (...) follows from the sentences of this class. From an intuitive standpoint it can never happen that both the class Γ consists only of true sentences and the sentenceσis false. Moreover, … we are concerned here with the concept of logical, i.e.,formal, consequence.” [55, p. 414] Tarski believed his definition of logical consequence captured the intuitive notion: “It seems to me that everyone who understands the content of the above definition must admit that it agrees quite well with common usage. … In particular, it can be proved, on the basis of this definition, that every consequence of true sentences must be true.” [55, p. 417] The formality of Tarskian consequences can also be proven. Tarski's definition of logical consequence had a key role in the development of the model-theoretic semantics of modern logic and has stayed at its center ever since. (shrink)

The second of Lorca's great trilogy of rural dramas, "Yerma" is a concentrated blend of contrasting moods through which Lorca charts the increasingly destructive obsession of a childless young country wife, and probes the darker zones of human fears and desires. The play's rich mode of expression--a powerful combination of verbal, visual and auditory images and rhythms--is also geared to celebrating sexual attraction and fertility, creation and procreation.

Мета. Автори ставлять за мету дослідити еволюцію парадигм концепту зла в західній філософській та психологічній думці. Теоретичний базис. Дослідження ґрунтується на новітніх методологічних підходах до встановлення взаємозв’язку між філософським, психологічним і теологічним розумінням сутності зла та його проявів. Наукова новизна. Уперше в українській науці здійснено систематизацію еволюції концепту зла у філософському та психологічному розумінні. Висновки. Аналіз основних міфологічних, теологічних, філософських та психологічних концепцій зла дає можливість систематизувати їх у вигляді п’яти головних парадигм. Примордіальною парадигмою можна вважати дуалістичну, яка зберігає свій (...) вплив до нашого часу. Зло розуміється в ній як уособлення природних катастроф, хвороб, людських злочинів і силою, що протистоїть Добру. Антична філософія та християнство намагаються позбавити зло його онтологічного статусу: зло як таке не існує, а є лише відсутністю Добра. На основі такого розуміння формується привативна парадигма, яка панувала в європейській філософсько-теологічній свідомості понад тисячоліття. Вона стала підґрунтям для філософської теодицеї: виправдання всеблагого Бога перед лицем зла, що насправді існує. Але наприкінці ХVІІІ сторіччя ця парадигма поступилася місцем діалектико-романтичній, найбільш яскравими представниками якої є Шеллінг, Гегель та Ніцше. Концепт зла переосмислено й подано як необхідну складову світу, яка разом із добром належить до вищої реальності. Нове розуміння концепт зла отримує в психоаналізі Фройда, Юнга та Фрома: його джерелом визначено підсвідоме людини, а зовнішнім виявом – агресію. Подібне розуміння зла притаманне і багатьом іншим психологічним школам, деякі з них проводили навіть психологічні експерименти щодо первісно злої природи людини. Утім, подібні "експерименти" характерні для соціальних практик тоталітарних режимів, на підставі чого виникає концепція "банальності" зла. Поява ж останньої постмодерністської парадигми розуміння зла пов’язана зі спробою деяких мислителів відкинути всі попередні концепції та повернутися до найдавнішої дуалістичної парадигми. Здавалося б, падіння більшості тоталітарних режимів та очікування "кінця історії" не давали підстави для популяризації цієї парадигми, але події початку 20-х років нашого століття вказують на необхідність її актуалізації. (shrink)

Background: Organ donation and transplantation have made it possible to both save life and to improve the quality of life for a large number of patients. In the last years there has been an increasing gap between the number of patients who need organs and organs available for transplantation, and the focus worldwide has been on how to meet the organ shortage. This also rises some ethical challenges. Objective: The objective of this study was to explore healthcare professionals' experience of (...) ethics related to care and interaction with critically ill patients with severe brain injuries and their families. Research design: A hermeneutic phenomenological approach was used to explore the participants' experiences. Methods for collecting data were a combination of participant observations and in-depth interviews. Participants and research context: Two ICUs in a Norwegian university hospital were recruited for data collection. A total of 12 cases were observed, and 32 of the healthcare professionals involved were interviewed. Ethical considerations: The study was approved by the Regional Committee for Research Ethics. Permission to the study in the ICUs was obtained from the Chief Physician in the two ICUs respectively. The right of the participants was ensured by written, voluntary, and informed consent. Findings: From the thematic analysis, a structure of the participants' experiences emerged as a process. While the patients' condition was clarified through phases of prognostic ambiguity, gradual clarification and prognostic certainty, interaction with the families was characterized by ambiguity that involved withholding. The prognostic process had a great impact on how the healthcare professionals interacted with the family. The interaction challenged the participants' caring values in various ways and captured an important structure in their experiences of the ethical interaction with the patients' families. These challenges distinguish caring for families in donation situations from caring for relatives of critically ill patients in general. Discussion: In the discussion we have illuminated how professional ethics may be threatened by more pragmatic and utilitarian arguments contained in regulations and transplant act. Conclusion: Ethical questions should be discussed more both in educations of healthcare professionals and in clinical practice. (shrink)