In today's conditions of postmodern space the most significant resource of the modern economy, which is being formed in the leading countries of economic development, is human capital. The main goal of the article is to study the process of managing the formation of human capital in the functioning postmodern society as the basis of the national economy and ensuring the economic security of the enterprise. The basic components of human capital are determined on the basis of the analysis. It (...) is established that the basic component is knowledge that affects others and in postmodern conditions of development of the national economy and determines the process of development of human capital. At the same time, the process of forming knowledge, in accordance with the principles of the functioning of the knowledge economy, is associated with the availability and possibility of obtaining information. The object of study is the enterprises of Eastern Europe. The subject of the study is human capital, the economic security system of the enterprise The results of the study allowed us to develop a model for the formation of human capital and to form a mechanism for ensuring the economic security of the enterprise through management of the formation of human capital under the conditions of the postmodern society. (shrink)

R. A. Gorban. Personalistic Anthropology of Czeslaw Stanislaw Bartnik. The article suggests the conception of Personalistic anthropology of Czeslaw Stanislaw Bartnik, a modern Catholic philosopher and theologian, one of the founders of the Polish Personalist School. The author reveals that the Polish thinker clarifies the anthropologic theological model based on the principles of Personalism, in which the Person of Christ is the main hypostasis being an individual personality and a communal person, that is the Church. Stanislaw Bartnik believed that (...) anthropology must completely base on Christology, as humanization of a man has to fully actualize itself only in Christ. The theologian works out the definition of a communal personality, in which both an individual person and community gain the same considerable importance, as a human being finds the fullness of its personal dimensions only in a community, where it achieves its fullness. Accentuating mutual interdependence of personalities, he thinks society to be an anthropological environment that molds a personality, enabling it to realize its potential and reach the fullness of human existence, as it would be impossible without personal relations that are established within a community. In his works, written in different years, Stanislaw Bartnik generates the idea that a communal anthropology, which is complemented by a communal anthropology of salvation in the earthly dimension, is constituent of an individual anthropology. That is why it is important to build up a full-fledged anthropology based on Personalism and theology, as the theory and practice of Christian Perstonalist model help actualize the fullness of a man’s perfect personality in all its dimensions and manifestations. In conclusion, anthropology must become a universal science about a man as an individual and community. (shrink)

The market capitalization of an enterprise is one of the key indicators characterizing the degree of influence of financial and non-financial instruments on its volumes and dynamics. Establishing the relationship between such instruments and metrics of equity and cash flows best delineates the plane of their direct impact on stimulating market capitalization. This is aimed at ensuring the implementation of effective management measures in the context of optimizing the use of equity and cash flows. The aim of the study was (...) to establish how the influence of indicators of financial and non-financial instruments on equity and cash flows forms a relevant basis for making management decisions to increase enterprise market capitalization. During the research, the following methods were used: summarization and grouping, multiple linear regression, direct ranking method, establishment of cause-and-effect relationships, logical generalization, and analytical method. As a result of the study, the toolkit for increasing the market capitalization of the enterprise from the standpoint of its grouping in terms of financial and non-financial plane was clarified. It was found that among the 36 analyzed indicators of the impact on equity and cash flows of the studied machine-building enterprises in Ukraine during the period 2010-2021, the most significant are bank lending, investment and technical metals, research and development costs, foreign scientific and technical services received, production investments, work-in-progress, and accounts payable for products, goods, and services. The results were transformed into a model of ranked instruments for stimulating the market capitalization of machine-building enterprises, which demonstrates the degree and directions of the influence of indicators of financial and non-financial instruments on the dynamics of equity and cash flows, which ensures the formation of an information database for making decisions on the further use of such instruments. The structuring of the toolkit serves as the basis for forming a system of management decisions containing practical recommendations within each group of instruments aimed at optimizing market capitalization through increased equity and cash flows of the enterprise. The obtained results will be beneficial to financial analysts of enterprises in preparing databases for making financial and non-financial decisions. (shrink)

Проаналізовано проблеми, які виникають у зв’язку із розгортанням постантропологічного дискурсу, спровокованого значним впливом на життя людини біо- та інформаційних технологій, на основі аналізу праці К. Хейлз “Як ми стали постлюдством”. Розглянуто два головні підходи щодо застосування технологій – консервативний, прихильником якого є Ф. Фукуяма, та апологетичний, до якого належить К. Хейлз. З’ясовано, що “постлюдське” може бути потрактоване як перспектива виходу із деяких старих рамок і відкриття нових напрямків думки про те, що означає бути людиною, але для цього людству при опрацюванні (...) шляхів мислення взаємодії людей з “розумними машинами” слід орієнтуватися на оптимістичні сценарії розвитку цих процесів. Ключові слова: постлюдина, трансгуманізм, постантропологічний дискурс. (shrink)

У статті аналізується комплекс документальних матеріалів Архіву зовнішньої політики Російської імперії, які дозволяють простежити розвиток військово-політичної програми російського уряду, розробленої в ході Першої світової війни керівниками та членами Особливого політичного відділу з метою поширення впливу на українських австро-угорських землях, та з'ясувати їхню роль у вивченні зовнішньої політики Росії означеного часового проміжку.

The article of Shmadylo I. «Figure of A. Richynsky in modern Ukrainian religious studies» examines the state of sources and Ukrainian historiography related to the study of theoretical heritage, socio-political and religious activities of A. Richynsky.

One of the main problems that modern thought poses is the problem of the scientific and philosophical deepening of what we call "history", "the actions of the world", "historical". In the plane of Christian thought, it finds, on the one hand, a special position, because Christianity is realized in history, and on the other it encounters certain additional difficulties that take on forms of dilemmas: history is faith; historical knowledge - Revelation ; history is Christianity. It requires a new approach (...) to history, Christianity, Christian thought. (shrink)

Статтю присвячено 100-літньому ювілею єпископа Софрона Мудрого, професора східного канонічного права Папського Східного інституту в Римі, згодом Івано-Франківської теологічної академії та Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Вона складається з двох блоків. У першому блоці запропоновано розбір наукових праць, написаних за чверть століття починаючи з кінця 1990‑рр. представниками різних галузей вітчизняної гуманітаристики, в яких досліджуються церковна, освітянська й наукова сфери його діяльності. Огляд наукових розвідок дозволив не тільки показати масштабність цієї непересічної особи як церковного й культурного діяча, але й виявити (...) суттєву прогалину – відсутність досліджень філософських поглядів преосвященного Владики. У другому блоці вперше в науковому дискурсі запропоновано аналіз філософського виміру історичного й правознавчого доробку професора Мудрого, його історіософії, висвітлено філософсько-богословське бачення мислителем тисячолітньої історії українського християнства у фокусі таких понять як «прозелітизм» і «ціна терпіння». Автор стверджує, що філософія як світогляд формувала кожну церковну чи публічну промову Софрона Мудрого, його наукову й богословську думку та визначала ідейний і концептуальний рівень його праць і висловлювань. Як історик Церкви і як доктор канонічного права, професор Мудрий виробив філософсько-релігійне бачення історичних та юридичних проблем прозелітизму у світлі цілісного розуміння ідентичності національного й релігійного в їх нерозривності, взаємозв’язку та взаємовпливі на героїчних шляхах, позначених славою, і на трагічних манівцях історії становлення Української Церкви й української нації як єдиного історично-культурного процесу. (shrink)

Статтю присвячено аналізу ролі соціальних мереж у становленні глобалізаційних процесів людства. З’ясовано, що роль соціальних мереж завжди була важливою у функціонуванні суспільства, однак в останні десятиліття їхній вплив на становлення глобалізації суттєво зріс. Глобальний соціальний порядок виникає, зокрема, завдяки соціальним мережам. Неостанньою чергою саме завдяки ним він отримує свій сенс, свою ідеологію, своє ціннісне обґрунтування. Глобальний соціальний порядок інституалізується багато в чому завдяки соціальним мережам. Поступово він сам набуває соціально-мережевих ознак. У статті проаналізовано соціально-антропологічні підвалини формування специфіки людських соціальних мереж (...) порівняно із соціальними зв’язками тварин. Здійснено порівняльний аналіз поглядів Ювала Ноя Харарі, Джеррі Койна, Ніла Фергюсона, Йорана Терборна, Мішеля Мафесолі. Висунуто гіпотезу, що соціальні мережі трансформують зсередини соціальні інститути, у тому числі ті, що становлять інституційний каркас глобалізації. Водночас, соціальні мережі суттєво доповнюють функціонування інститутів у забезпеченні реалізації соціальних потреб членів суспільства. (shrink)

B a c k g r o u n d. The article is concerned with analyzing the formation of India's postcolonial identity after independence on August 15, 1947. The main narratives of socio-philosophical discourse, the influence of personalities on the construction of statehood, and political aspects that determined the country's further development are explored. M e t h o d s. The research methodology include historical, sociological and political science approaches in the context of postcolonial studies, supplemented by the methodology (...) of elite theory and critical historiography. R e s u l t s. The article shows how the colonial rule of the British Empire led to a deep identity crisis for Indians. Colonialism not only physically occupied the country, but also destroyed the consciousness of its population, introducing an inferiority complex and suppressing authentic cultural values. Indian history was reformatted by the colonial administration, which impeded the formation of a national identity. In response to these challenges, post-colonial leaders focused their efforts on restoring a sense of dignity to Indians by turning to the sources of national culture. The article focuses on the role of Jawaharlal Nehru and Bhimrao Ramji Ambedkar in shaping a new post-colonial identity through political reforms. Nehru introduced the principles of secularism, democratic socialism and cultural variety. His ideas of unity through recognition of differences were the basis of his policy. Ambedkar was the head of the committee that drafted the Constitution. He ensured that equality and social justice were enshrined. His advocacy for the rights of the untouchables was a defining moment in the achievement of social progress. His contributions to constitutional reforms, such as the prohibition of discrimination and the protection of minority interests, created the conditions for the equal development of a multinational state. C o n c l u s i o n s. The article reveals the importance of cultural, political and economic aspects in the formation of modern India. The postcolonial identity based on the principles of "unity in diversity" became possible due to the efforts of national leaders. The article analyzes the policy of modernization of the newly created state of India. The author examines which political reforms in postcolonial India were the basis for the formation of a new Indian identity. In particular, the abolition of discrimination on religious, social or other grounds and the protection of the rights and freedoms of citizens, the consolidation of the principle of secularism and the separation of state from religious authority. (shrink)

Actuality of the study is that the rapid development, in particular, of innovative technologies, enables to bring the educational process to a new high level, which will provide a better training of specialists in the field of design, which are necessary for the prosperity of our country. The article explores design artifacts that are differentiated in the cultures of information society. The concept of how the innovative technologies influence on the design of the spatial-object environment is considered. Problems of studying (...) innovative technologies were taught by such scientists as: O.Bazilevsky, V.E. Barysheva, I.S. Rizhova. Problems of studying the design of the spatial-object environment were also carried out by Ukrainian scientists such as S.P. Migal, I.S. Rizhov, V.O. Timokhin, N.M. Shebek, T.V. Malik. Among the Ukrainian researchers, thinking about the existence of the city should be noted T. Voznyak, M.Karpovets, T.Kornienko, M.Prepotenska and others. The realization of this goal requires solving such tasks as outlining different approaches to understanding the phenomenon of space-object environment design; definition of the specificity of innovative technologies in the modern ecological city. Research methods. In theory and practice of research of innovative technologies, methods of structural-system, structural-functional analysis are widely used. Methods of structural-system analysis are used to solve complex problems related to the activities of people in the city, as well as to identify the structure of the city as a dynamic system that promotes self-development of society and personality. Methods of structural-functional analysis are based on the interaction between the structural components of the space-subject environment and their relationship with the functions of the system. The result of the study. In order to solve the problems of the influence of innovative technologies on the design of the spatial-object environment, one should create a concept of the strategy for the development of innovative technologies, aimed at cooperation with leading companies in the industry and the production of domestic analogues in accordance with world standards. Conclusions Innovative technologies as a factor in the development of modern design of the spatial-subject environment represent a synergy of science, technology, cultural development, on the one hand, as well as state, education, creative social entrepreneurship - on the other. That is why innovative technologies represent the basis of intellectual and creative resources aimed at achieving economic and design success, which will represent the socio-cultural progress of society, which will take place thanks to innovative technologies and creativity of designers. The practical significance of the research topic lies in the fact that research designer artifacts that are differentiated in the cultures of the information society. (shrink)

У статті досліджено джерела концепції комунікації, що сформувалась у філософії «Іншого». Виявлено особливості побудови дискурсу з «Іншим» на основі філософії діалогу. Взаємодія з «Іншим» тут здійснюється через артикуляцію «Іншого», звернення і відповідь на звернення «Іншого», інтенційність, рефлексивність, взаємну направленість. Визначено специфіку орієнтації на особистісну, індивідуальну основу спілкування, що здійснюється у персоналістській філософії. Концепти відкритості, чутливості, небайдужості, відповідальності є визначальними для побудови комунікації у персоналістській філософії. Визначено критерії інтерпретації чуттєвих даних «Іншого» на підставі образу, поведінки, накопиченого життєвого досвіду, які розроблюються у (...) соціологічній феноменології. Формування соціальних зв’язків відбувається на основі сприйняття мотивів, поведінки і реакцій «Іншого» у повсякденності. Механізми соціального пізнання, успішної взаємодії з «Іншими» та самопізнання розкриваються у сучасних теоріях комунікації. Вони поглиблюють розуміння соціального пізнання через ставлення до «Іншого» у різних процесах, від емпатії до членства у групі. Комунікативний простір досліджено як сферу діяльності, що поєднує у собі взаємозв'язки внутрішніх мотивів і особистісних установок індивіда із загальними цінностями, ідеалами й нормами інших людей. Перспектива дослідження обраної проблеми охоплює сучасні розробки концепції «Іншого», які поглиблюють розуміння того, що такі механізми соціального пізнання, як емпатія чи членство у групі, розкривають значення успішної взаємодії з іншими у соціальному світі. (shrink)

In the article, “Basic Issues of Christian Eschatology Interpreted by Berdyaev”, Richard Gorban covers some eschatological aspects of Mykola Berdyaev. He considers the kernel of the basic issues of Christian eschatological doctrine the way the thinker understands them, determining his own conception of paradox of time. The researcher emphasizes the following issues in the system of religious and philosophical views of Berdyaev: connection of the fate of an individual soul with the fate of the world, death and eternity, end (...) of history, Hell ontology; eschatological prospects of evil pathways and its ontological extermination; growth of the God’s Realm and growth of Antichrist kingdom; personal apocalypses and the world apocalypses. (shrink)

In this article by Richard Gorban «Personalistic Ecclesiology of Czeslaw Stanislaw Bartnik» the author considers the concept of Personalistic Ecclesiology of Czeslaw Stanislaw Bartnik, a modern Catholic philosopher and theologian, the follower of theological Personalism of Karol Wojtyla. The author found out that, according to Bartnik’s Ecclesiology, the Church consists primarily of prosopoistic constituents: the Personality of Christ, Christ, Holy Spirit, community of persons, the world of the personality and consequently becomes the Personality itself. In conformity with the Polish (...) thinker’s interpretation, the Church is a community of personalities, founded in a real way, by means of individual relations-bonds with the Personality of Christ as the one that performs His mission and perceives a special dimension of the subject’s existence in the process and prospects of salvation. The philosopher-personalist treats nature and peculiarities of the Church based on the idea that it is a product of religious commitment, the phenomenon of personal character. The structures of the Church and religious commitment are distinguished by prosopoistic relations, that is why the personality should be seen as not only the factor, which creates bonds with the Church, but is its fundamental structure. Based on human nature and common Christian community, the Church manifests itself as a religious-social Personality. From the point of view of realistic Universal Personalism of Stanislaw Bartnik, it takes form of a communal character, following the principles of other kinds of a community person. As long as, the Church becomes the community whole, it must realize and really fulfils its Personality, becomes truly its self, furthermore it serves and realizes not only its own existence as a personality, but the existence of a single human being in its aspirations to its own fullness. (shrink)

The article reconstructs the arguments of Heidegger's critique of classical metaphysics, in particular Cartesian metaphysics. Heidegger saw Cartesianism as a source of modern metaphysical foundations and related prejudices. The author comes to the conclusion that the main object of Heidegger's criticism is (1) misunderstanding of the ambiguity of Cartesian philosophical instruction; (2) the definition of a human being as cogito; (3) the concept of the world as nature.

The transition to distance education has led to deterioration in the health of teachers and students. The purpose of the study was to identify controlled factors of the educational environment, the impact of which in an emergency situation due to a pandemic on infectious disease can be influenced by the administration of general secondary education institutions. Material and methods: 339 teachers and 828 parents of general secondary schools of Mykolaiv region (Ukraine) took part in research from May to June 2021. (...) The research tool was a self-administered survey questionnaire.The study found that social networks were the leading source of information on the COVID-19 pandemic situation for educators. The vast majority of educators indicated that they follow certain rules of conduct in order not to get sick. Most respondents admitted that they experienced weakness, mood swings, depressed thoughts, anxiety and tension due to the situation with the COVID-19 pandemic. Mostly more fatigue, hypodynamics and impaired vision were considered by teachers as manifestations of deteriorating physical condition. Manifestations of psychological deterioration, according to teachers, were greater aggression, agitation, signs of depression and emotional instability. The key factors in preventing the deterioration of teachers’ health in the event of an infectious disease pandemic, which can be influenced by the administration of general secondary education institutions, include: reducing the workload of teachers during distance education; conducting professionally oriented education of teachers in the field of health technologies; increasing the level of information competence of teachers; improving the technological base of schools for distance learning. (shrink)

Історія філософії як філософська дисципліна має двоїсте завдання. Історик філософії мусить шукати факти й опікуватися думками. Дискусії щодо поєднання цих завдань тривають. Мета цієї розвідки – прояснити поняття суб’єкта історико-філософського пізнання, функції та форми його присутності у дослідницьких текстах. Маємо прийняти як вихідний пункт декілька припущень. По-перше, тексти є тим місцем, у якому можна локалізувати такого суб’єкта, оскільки він не збігається з емпіричним суб’єктом. Навпаки, емпіричний суб’єкт здобуває свою ідентичність як дослідник у тексті й через текст. По-друге, дослідницький текст наводить (...) мости між минулим і теперішнім, тобто зобов’язує дослідника не лише висловлювати свої думки, а й чути інші. По-третє, існування інтерпретаторів як соціальної групи спростовує можливість прямого контакту тексту і читача та обіцяє реалізувати цей контакт у дослідницькому тексті. Отже, хоча текст сам по собі не становить винятковий інтерес для дослідника, суб’єкт історико-філософського пізнання може бути реконструйований саме на основі текстів. У процесі реалізації поставленої мети визначено, в чому полягає специфіка історико-філософського пізнання та які вимоги висуває текст до свого читача; з’ясовано значення настроїв і почуттів у історико-філософському пізнанні та особливості, що відрізняють суб’єкта історико-філософського пізнання від інших суб’єктів пізнання. В основу аналізу покладено деякі теоретичні пропозиції І. Ш. Зарка та Ф. Р. Анкерсміта. Свої висновки автор підтверджує коротким порівняльним аналізом двох досліджень філософії XVIII століття. (shrink)

A characteristic feature of modern society is religious pluralism, which is an important factor in the competition between subjects of religious relations, the growth of their influence on each other. Ukrainian society has never been monoconfessional, and therefore contradictions or even conflicts between denominational communities have always existed in its territory. First of all, contradictions arose on the basis of the problems of coexistence of carriers of different confessional identities in society. In this context, the role of inter-confessional conflicts in (...) the processes of the formation and preservation of their own confessional identity was acquired and become acute. However, it should be noted that there is a possibility of the reciprocal influence of confessional identity on aggravation of confrontations in interfaith relations. (shrink)

. The article examines the specifics of the formation of the religious identity of schoolchildren in Lutsk and identifies the main factors influencing this process. The main approaches in defining the concept of religious identity are analyzed. The focus is on ontological, psychological, revealing the individual level of religious identity and sociological approaches, which are represented by confessional and institutional religious identity. Emphasis is placed on the use of a constructivist approach to understanding religious identity through the prism of the (...) process of formation and its transformation. Based on this, the structure of religious identity and its features are described, in particular, it is determined that it is formed individually for each individual and is able to change during life. The peculiarities of the formation of religious identity at a young age and the psychological preconditions of this process are highlighted. The classification of religious identity, its division on individual and collective level is given and analyzed. The role of each of them in the formation of worldview and life principles of the individual, their influence on decision-making and the choice of a particular way of life is described in detail. The process of formation of religious identity, which consists of three levels of self-determination of the individual, is described. Based on the analysis of narrative interviews, the indicators of each of the levels of formation of religious identity of school youth in Lutsk are clarified, the most important factors that determine the process of formation of religious identity at a young age are clarified. These include the influence of the family and the immediate environment, the phenomenon of secularization, the rapid development of science and unimpeded access to the media. The main youth tendencies regarding faith and religion are described, and how they can be replaced. The prevalence of atheistic and agnostic views among schoolchildren, the clear popularity of the nominal Orthodox identity and the real inclusion and awareness of Greek Catholics and Protestants have been established and substantiated. The tendencies of transformation of traditional religion in accordance with modern challenges into the form of private faith of non-institutional character are determined. (shrink)

У статті представлено дослідження теорії аргументації через дві бінарні позиції, а саме – формальну та неформальну логіку. Формальний підхід до теорії аргументації дає чітку структуру, формальні умови та систему аргументації, але, як засвідчує життєва практика, для того, щоб переконати, недостатньо мати істинні судження та формулювати правильні умовиводи відповідно до основних законів логіки. Для переконливості у своїй аргументації слід використовувати і неформальні методи, адже комунікація між людьми має відносний, не сталий характер. Теорію аргументації на сьогодні досліджують у різних сферах життєдіяльності людини, (...) і хоча її витоки сягають часів Аристотеля, на сьогодні цим питанням, крім філософії та логіки, займаються ще й такі дисципліни, як психологія, юриспруденція, політологія, філологія та багато інших. Саме це визначає той факт, що до теорії аргументації вибудовуються все нові і нові підходи до її дослідження та вивчення. Традиційна теорія аргументації є формальною, і вона принципово відрізняється від сучасної, для якої теоретичних відповідей вже недостатньо, а потрібні чіткі практичні настанови. Цей розрив між теорією та практикою в науці ХІХ–ХХ ст. дав можливість сформулювати неформальний підхід до теорії аргументації. (shrink)

У статті представлений філософський аналіз гуманістичних ідей психоаналізу Е.Фромма. З огляду на історичну ретроспективу формування їх основ для того, щоб в подальшому сформувати цілісну картину теорії психоаналізу, залучаючи не тільки свої знання з іудаїзму та дзен-буддизму, а й використовуючи теоретичні досягнення З.Фройда, К.Маркса, Г.Когена. Основною метою статті виступає розгляд еволюції формування філософських ідей психоаналізу. Е.Фромма як один з основоположникiв неофройдизму, який був добре знaйомий з дзен-буддизмом, додaвши до нього свої нaпрaцювaння в клaсичному психоaнaлiзi З.Фройдa, що допомогло сформувaти теорiю «гумaнiстичного психоaнaлiзу». (...) Вiдповiдно до цього розуміння психоaнaлiзу для Е.Фромма – це хaрaктерне вирaження духовної кризи зaхiдної людини i спробa знaйти способи її вирiшення. Aдже, психоaнaлiз, за своєю суттю є спробою створити методику вдосконaлення людської особистостi нa основi зaхiдної трaдицiї i в умовaх зaхiдного суспільства. (shrink)

У статті аналізуються філософські ідеї М. Фуко, який надає особливого смислу поняттям «автор», «текст» та «дискурс». Оригінальна система Мішеля Фуко змінює наше ставлення до тексту, автора та їх взаємодій. Будь-який текст виявляється в певних мовних знаках, а коли вже відбувся момент виразу, текст починає своє власне існування, незалежно від автора, адже кожен читач надає цьому тексту власний унікальний смисл. І тільки завдяки дискурсу можна знайти точки дотику між автором, твором та читачем. Автор причетний до системи мислення, яка проявляє себе через (...) персоніфікацію, що постала на шляху кращого об’єкта дослідження: дискурсу. Дискурс є певним мовним феноменом, який функціонує за допомогою мовних (граматичних) правил, але дискурс має і соціальні особливості, і цілі учасників його. (shrink)

The article analyzes the philosophical and cultural view of 'doctor’s professional culture' as a result of centuries-old practice of human relations, which is characterized by constancy and passed from generation to generation. Medicine is a complex system in which an important role is played by: philosophical outlook of a doctor, philosophical culture, ecological culture, moral culture, aesthetic culture, artistic culture. We have found that within the system “doctor-patient” the degree of cultural proximity becomes a factor that influences the health or (...) life of a patient. Thus, the following factors are important here: 1) communication that suppresses a sick person; 2) the balance of cultural and intellectual levels; 3) the cultural environment of a patient which has much more powerful impact on a patient than the medical one. At the present stage, the interdependence of professional and humanitarian training of future specialists is predominant, as a highly skilled specialist can not but become a subject of philosophizing. We outlined the sphere where the doctors present a genre variety of philosophizing. This tradition represents the original variations in the formation of future doctor’s communicative competences, which are formed in the process of medical students’ professional training. A survey conducted among medical students made it possible to establish their professional values, which are indicators of the formation of philosophical and culturological competence. It was found out that 92% of respondents believed that a doctor should demonstrate a high level of health culture 99% of respondents favoured a high level of personal qualities of a doctor which would allow methods and forms of medical practice to assert higher human ideals of truth, goodness and beauty that are the subject area of cultural studies and philosophy. (shrink)

Стаття присвячена проблемі визначення подібностей та відмінностей між світовими й глобальними містами в сучасному економічному середовищі. Пояснено необхідність теоретичної інтерпретації термінів "світове" і "глобальне" місто. Виявлено, що глобальні міста відіграють вагомішу роль порівняно зі світовими містами завдяки низці особливостей (стрімкому розвитку фінансового сектора, сектора послуг й індустрії розваг, інноваціям та інформаційним технологіям).

The basic features and problems of male consumption in 1920-1930s are considered. The main aim of research is to analyze the material world and everyday life of the male consumer and his demands mainly in the urban space of Soviet Ukraine. The crucial role of Communist ideology and propaganda in the emergence of male consumer culture is discussed. It has been also paid attention on the great role of Soviet planned economic system that influenced on the material needs of ordinary (...) consumers. Thus, it has been emphasized that the image of male consumer was not homogenous. Such features as social status, professional surroundings, accessibility to the distribution sources constructed its mosaics. Due to these reasons, it is not possible to construct the general image of male consumer, but only to characterize its various types, which belonged to different representatives of male population such as workers, Communist party's members, traders, "red directors", or intellectuals. It has been examined that biography of male's things, their longevity was not the same as in comparison with female's ones, because of the less developed practices of suing and remaking clothes among the men. As consumers, they were not also broadly presented in various fashion magazines. It could be explained by the existing consumer policy towards them that excluded man from the fashion discourse. That's why as a result the male consumption could be presented as "forgotten" area of Soviet official discourse. Communist authorities were building new "byt" and had forgotten to satisfy everyday needs of the builders. Notwithstanding, the problems with shortages of goods and clothes forced men to create the new everyday practices, which included the usage of women's sewing services. Therefore, the practices of individual sewing of clothes were not developed among the men. Nevertheless, they took part in the modernization process of Soviet society and consequently accepted new industrial goods into their everyday consumer practices. The investigation of male consumer goods led to the conclusion that their biography, durability differed from female material world. (shrink)

The directions of events in society or in some of its spheres depend to a large extent on the positions, desires, hopes, intentions of youth representatives, in general their life orientations and opportunities. Of course, these opportunities, and even more importantly, life orientations, are not unique to the rest of the community, as the younger generation is, for the most part, practically a "product" of its time. Each generation immediately carries information and indications of previous and "hints" about future generations. (...) All these signs, information and "hints" are certainly collected within the information system of a society represented by at least a variety of different knowledge, rituals, traditions and the like. Religion is currently the most consistent "preservative" of information, except that it is still the most powerful mechanism for socializing individuals. Therefore, any processes that take place within the religious sphere, certainly in one way or another have an impact on the existence of any member of society, especially on social structures, groups, processes and events. (shrink)

This paper argued that interpreting logic solely as a formal discipline is unjustified, as this science has always included a significant informal component related to its application in argumentative discourse. The Aristotelian paradigm, based on the subject-predicate approach to the logical-philosophical analysis of language, has influenced the history of logic significantly. The functional analysis of language introduced by Gottlob Frege marked a shift to the modern logical paradigm. This led to the rise of symbolic logic, disrupting the established balance between (...) the formal and informal components of logical knowledge for a time. The application of the latest analytical methods in informal logic has enabled research in this field to meet contemporary scientific standards. This development helps restore the balance between the formal and informal aspects of general logic. (shrink)

The article by Iryna Horokholinska «Value challenges of the present: reflections about morally appropriate and religious faith» is aimed to the analysis of the moral and religious portrait of a modern person – in the conditions of globalization and secularization. Should we talk about the total secularization? Did the renaissance of religiosity really come to be? And what's important: what is the mission and strategy of the Church's actions in influencing the axiological self-determination of the modern person? As a (...) Christian can be to a Christian, but not to be preserved in a culturally and mentally obsolete system of priorities for the regulation of personal life? These questions are precisely the markers in the search for the answer to the urgent question addressed to representatives of the Western Civilization - Quo Vadis? (shrink)

The specificity of misinformation about Covid-19 which was outspread in the media landscape of Ukrainian society was demonstrated in the article. The authors relying on the basics of postmodern theory within interdisciplinary discourse trace the means of forming misinformation and its influence on changing worldview landmarks of humanity. The authors underline that information in the postmodern conception of Jean Baudrillard is also capable to destroy its own content, communication and social ground. Misinformation about Covid-19 is «a stage setting of communication» (...) since it only creates insight into sense and is outspreaded with different channels with usage of photographic and video materials, emotional headlines and messages. Fake materials which have been outspreaded in online media and social networks are analyzed in the article. The authors found out that fake messages outspreaded in Ukrainian media refer to the following topic. It is stated that the quick expansion of misinformation was facilitated by the fact that the nationals of Ukraine took information without criticism, without fact-checking, since they moved to a new space of life of the individual and made «a stage setting of sense». (shrink)

У статті висвітлюється інтерпретація польським філософом-персоналістом і католицьким теологом Ч.С. Бартніком такого філософського поняття як світ. Автор звертає увагу на зв’язок бачення світу Бартніком з концепцією французького католицького філософа П. Тейяра де Шардена, який розглядав буття всесвіту як закодовану універсальну еволюцію, що в ній змогла народитись і розвинутись людина як особа. У тлумаченні Бартніка світ виступає лоном людської особи, дає їй основу, створює можливість існування, розвитку та реалізації, у свою чергу особа надає світові властиві їй форми, напрямки, інтерпретацію та сенс. (...) Польський мислитель указує, з одного боку, на подібність людини і світу в аспекті їх створення, з іншого – на їхню принципову відмінність, обумовлену тим, що людина має власну особову істоту, оскільки, отримавши в акті Божого творіння буття, закорінене в існуванні світу, індивідуалізує його в абсолютний спосіб в особі. У персоналістичному визначенні світу, запропонованому Бартніком, світ неможливо зрозуміти без віднесення до особи, а особу без віднесення до світу, адже особа охоплює весь всесвіт своєю думкою, волею, любов’ю, прагненнями, релігійністю, перебуває в ньому і формує його, будучи при цьому залежною від світу. (shrink)

The article highlights the essence of existential quest of modern Evangelical Christians Baptists, and shows features of the self-determination of Baptists in Ukraine.

У статті проаналізовано актуальні маркери екологічної культури мусульманського світу в аспекті її коранічних першоджерел та практичної втіленості в соціальному житті ісламських спільнот. Авторка експлікує низку висвітлених у Корані смислових акцентів, пов’язаних з усвідомленням сакральних джерел природи та обов’язку благоговійного ставлення до неї. Береться до уваги й поетизація теми природи в Корані. Констатуючи екологічні ризики та проблеми, зумовлені масштабною технологізацією та глобалізацією, дослідниця на прикладі ісламу презентує можливості релігійних учень надавати світоглядно-ціннісні орієнтири осмислення цих ризиків і проблем та долучатися до пошуку (...) шляхів їх розв’язання. Зокрема, внутрішня естетизованість релігійного світобачення теж певною мірою може служити чинником екологічного збалансування ставлення до світу. Дослідження перебуває на міждисциплінарній межі таких галузей, як релігієзнавство, етика, глобалістика, соціальна філософія. (shrink)

Стаття присвячена проблемі еволюції розвитку креативних індустрій через з'ясування значення і походження основних термінів дослідження, а саме "креативність" і "креативні індустрії". З огляду на неповноту висвітлення у фаховій літературі історії розвитку креативних індустрій, автором висувається припущення, що креативні індустрії у своєму розвитку проходять три етапи: доіндустріальний, індустріальний і постіндустріальний. У Стародавньому світі креативними називали виключно поезію та поетичне мистецтво. Індустріальна революція внесла свої корективи у розвиток креативності завдяки стрімкому розвитку і широкому застосуванню науково-технічних винаходів, у засобах комунікації, кінематографі. Для постіндустріальної (...) ери важливими є креативні продукти, виготовлені за рахунок інформаційних технологій та новітніх комунікаційних систем. (shrink)

У статті надано оцінку динаміки і структури освоєних капітальних вкладень в Україні протягом 2010-2015 рр. у розрізі інвестиційних активів, видів економічної діяльності, джерел фінансування інвестицій та їх розподілу за регіонами. Визначено переваги й вади існуючого стану та динаміки інвестиційного забезпечення, а також наслідки його впливу на структурний розвиток національної економіки. Розроблено пропозиції з визначення пріоритетних напрямів інвестиційної діяльності, виходячи з трисекторної моделі національної економіки, а також становлення інституціональних інвесторів, усунення регіональних диспропорцій.

This paper argues that values if they are sheering through collective discussion and communicative-pragmatic justification have been proved to be a capital of society which forms the foundation and horizon for its sustainable development. The concept of personal axiological competence as an ability to produce and interiorize share values on the basis of their critical reflection, critical selection and integration has been developed by taking into account the specifics of the world of values in the context of globalization. A role (...) of higher education and dialogic education in its formation has been characterized. (shrink)

У статті автор за допомогою соціально-філософського аналізу розглядає особливості розвитку поняття «сімейна політика» («державна сімейна політика»). В Україні поняття «сімейна політика» почало використовуватися з кінця 80-х рр. минулого століття. У сучасних дослідженнях під сімейною політикою розуміється політика сприяння народжуваності – «пронаталістська політика», «політика стимулювання народжуваності», а також «демографічна політика». Соціально-філософський аналіз історії розвитку gоняття «сімейна політика» (або «державна сімейна політика») виявив дві суперечливі сучасні парадигми розвитку сім’ї: кризову і трансформаційну.

When more than four decades ago, in 1959, Pope John XXIII announced the convening of a high forum of bishops of his Church, many considered his decision to be the least risky. Although the official doctrine of Catholicism, systematized in Pope Leo's encyclical XIII "Rerum novarum", remained virtually unchanged from its adoption, and each successive head of the Church only developed its position in specific circumstances, John XXIII was convinced: after a long time In centuries of controversy and divisions, the (...) time has come to speak to the world in the language of Christian love, to emphasize not what separates people, but what unites people of good will. (shrink)

У статті розглядається персоналістична концепція космології маловідомого в Україні польського теолога, філософа і католицького священика Ч.С. Бартніка. У його теолого-філософському вченні йдеться про відкриття особистісного начала як основи буття Всесвіту. Головним принципом персоналістичної космології Бартніка виступає «relatio» – особистісні відносини тринітарного характеру, що зумовлюють цілісність Всесвіту як інтегрованої системи, процес упорядкування, узгодження й об’єднання структур і функцій якої на кожному рівні її організації визначається не матеріальними зв’язками, а ступенем єднання з особистісним Богом.