Виходячи з запитаності в сучасній культурі метафізичного осмислення природи людини, укоріненого в філософському спадку Канта, автор зосереджує увагу на експлікації антропологічних інтенцій кантівських «Критик», акцентуючи амбівалентність позиції мислителя на проблемі автентичної форми метафізичної антропології.

Completa y exhaustiva monografía sobre la obra y el pensamiento de Edgar Morin desde la perspectiva de sus planteamientos antropológicos, relacionando éstos con algunos de los debates antropológicos actuales más relevantes.

El presente estudio intenta identificar el pensamiento filosófico que se esconde en la obra de K. Rahner. La filosofía de Rahner no es algo meramente ocasional, sino algo expresamente buscado y tenido constantemente en cuenta en la teología que desarrolla. El autor intenta hacer una exposición unitaria que la filosofía de Rahner desarrolla de una manera muy dispersa y casi siempre encajada bajo puntos de vista teológicos.

Purpose. The study is aimed at highlighting in the historical-comparative context the influence of anthropological teachings on the development and formation of such a legal phenomenon as "legal certainty", proving that the category of legal certainty appeared as a consequence of anthropocentric philosophical approach in law. Theoretical basis. In the article, using the system approach, the content of the term "legal certainty" was analyzed. The axiological approach allowed generalizing various manifestations of legal certainty within the limits of one va-lue (...) concept and generalizing it by formulating and emphasizing the importance of the anthropophilosophical approach in the study of legal phenomena. The method of comparison, analysis, synthesis, generalization of philosophical concepts was used, in which the principle of legal certainty was expressed in different periods of historical development. Originality. This article supports a wide approach to understanding the principle of legal certainty, and the latter one relates to general theoretical legal principles. It is alleged that legal certainty consists of a number of requirements for lawmaking and law enforcement. In conducting a historical analysis for these requirements of legal certainty, it was established that they were historically originated and developed as a part of anthropological philosophical doctrine and subsequently embodied in law. The connection with anthropological teaching in jurisprudence is transformed into a relationship between the realization of the principle of legal certainty and human rights. Conclusions. Anthropological approaches in the study of legal phenomena allow providing value humanistic orientation to law. Human rights and freedoms as the most important social value require observance of them even when the legislation is imperfect, uncoordinated, contains gaps and uncertainties. The principle of legal certainty enables to overcome these difficulties, due to it the requirements of lawfulness and observance of human rights and freedoms are agreed upon. This principle is generally legal, and its content is revealed through a set of components – requirements. (shrink)

Este libro expone, desde el punto de vista de un antrop logo, los extraordinarios avances de las ciencias dedicadas a explorar el cerebro humano.

Theoretical reflections on anthropological method, arguing that it is, above all, result of a tacit pact among members of "scientific" tribe on object of and approach to study. Refers to unconventional sources such as Peirce, Wittgenstein, Winnicott and Ricoeur to argue that there is room for alternative epistemology of anthropology.

Antropología y filosofía Los textos aquí reunidos son sólo pensamientos en voz alta, a la vez que propuestas para pensar, que más que aportar soluciones presentan problemas. Todos son textos programáticos, sin pretensión dogmática, dirigidos a mostrar que la reflexión científica sobre el ser humano pide, si ha de ser auténtica, su continuidad en la filosofía.

Se ha discutido si la antropología en la modernidad se ha convertido en el centro de la filosofía. De hecho, la antropología es como un cruce de caminos en el que confluyen muchas cuestiones filosóficas. El hombre mismo es una cuestión cuya complejidad extiende sus hilos a todo el campo de la filosofía. La realidad toda se entreteje en sus fibras, de ahí la caracterización renacentista del hombre como microcosmos. El carácter corporal y social, la afectividad, el lenguaje y, especialmente, (...) la mente y el carácter personal muestran de qué «material», está hecho el hombre, cómo está equipado. Otros rasgos, como identidad, libertad, actividad, historicidad, cultura y sociedad, enseñan cuál es la tarea a la que está destinado. Finalmente, otros indican los límites en los que discurre su existencia y ayudan a trazar los perfiles: el mal, la caída, la culpa y la muerte. Estos límites reflejan, además, una experiencia muy actual: el carácter vulnerable del hombre. (shrink)

Más allá del existencialismo.--Tres lecciones de metafísica in-sistencial.--La esencia del hombre.

Antropología filosófica es un manual en el que el autor pretende dar un paseo ameno y didáctico en torno a las dimensiones humanas desde un punto de vista antropológico y filosófico. El hombre como ser vivo y como animal racional, cultural, económico, social, sentimental y religioso.Contiene además un diccionario filosófico que ayudará al alumno a aclarar los términos que trata.

Метою статті є порівняння антропології статі В. Розанова та етики статевої відмінності Л. Ірігаре, виявлення подібностей та відмінностей цих концепцій, оцінка їхньої ролі у становленні гендерних досліджень. Теоретичний базис об’єднує компаративістський метод та гендерний підхід, основою якого є не просто опис різниці статусів, ролей та інших аспектів життя чоловіків та жінок, а й подолання андроцентризму сучасного світу. Наукова новизна полягає, в тому, що в статті вперше в контексті гендерних досліджень було зроблено спеціальне філософсько-антропологічне порівняння концепцій статі Розанова та Ірігаре. Це (...) дозволило розанівську концепцію зарахувати до есенціалізму, а концепцію Ірігаре – до анти-есенціалізму. У статті також виявлена схожість антропології статі Розанова та етики статевої відмінності Ірігаре в аспекті поняття сексуальності, проаналізовані та детально зіставлені їхні основні ідеї. Висновок. Спільним в концепціях Розанова та Ірігаре є утвердження жіночої суб’єктивності, яка є рівноцінною чоловічий. Жіночий еквівалент сексуальності у Розанова проявляється в понятті "самочності", а у Ірігаре – в метонімії "двох губ". Методологічною основою їхніх концепцій виступає непереборна опозиція "чоловічого" та "жіночого". Розанов прагне до ототожнення "чоловічого" та "жіночого", а Ірігаре більше зосереджується на їхній радикальній відмінності. За Розановим гендерні відмінності детерміновані біологічно або метафізично, що визначає їхній вічний та незмінний характер. У свою чергу Ірігаре стверджує, що гендерні відмінності обумовлені фалоцентричною культурою та можуть бути подолані разом зі зміною мовних структур. Принципова ж схожість концепцій двох філософів полягає в тому, що в них сексуалізовоно не лише чоловіче, а й жіноче начало. Таким чином, Розанов у своїй стилістиці, акцентованій на увазі до тілесності, напрочуд близький теперішній гендерній антропології та може розглядатися як її предтеча. Разом з тим вплив філософських концепцій Ірігаре на сучасні гендерні дослідження полягає в тому, що вона вперше вказала на необхідність створення жіночого іншого дискурсу, який поважає статеву відмінність, та показала проблематичність виділення відмінності жіночого іншого від будь-якого іншого в ньому. (shrink)

v.1. La sustancialidad y subjetividad humanas -- v. 2. La temporalidad humana.

In this article, I propose a philosophical reading of Max Schelers work centered on the theme of metaphysics. This is in order to understand what the unique contribution offered by the author is, in an open debate towards contemporary philosophical reflection. The argument will be divided into four main steps : 1) to show how the theme of metaphysics emerges within Scheler's philosophy ; 2) to examine the model proposed by the author, especially highlighting how Scheler here attempts (...) to draw a new "way" of development for the metaphysical discourse, linked to the figures of Geist and spiritual act; 3) highlight the development of a central difficulty in Schelers model; 4) outline a possible in depth study of the authors philosophical work, in my view, capable of providing an appropriate key to start understanding where the difficulty inside Schelers model originates from. Precisely, the development of the last two steps give me the opportunity to show how Scheler conceives the profound connection between metaphysics and philosophy of life that represent the common object in the ideas proposed here. (shrink)