У статті здійснено аналіз досвіду античної Греції у напрацюваннях Платона та Арістотеля щодо державної, а спочатку громадянської, цензури щодо виробів мистецтва, а також роль чуттєвого сприйняття, образу, суспільного ідеалу, цілісності оформлення свідомості людини на спосіб її існування у суспільстві. У статті показані дві основні тенденції щодо первинності чи вторинності мистецького виховання в державі. Розглянуто теоретичне осмислення ролі образної чуттєвості в побудові свідомості народу, яке було зроблено Г. Лессінгом в аналізі меж між мистецтвом скульптури та поезії. Як висновок, ми маємо узагальнення (...) у вигляді чуттєвості, образу, мислення відносно індивіда, а також досвіду, мистецтва, науки відносно становлення культури взагалі як суспільних форм діяльності індивідів. У зв’язку з нерівномірністю складу самого суспільства, поглибленням розподілу праці у ньому, ми маємо і розчленованість, різноманітність чуттєвості, образності мислення в різних прошарках суспільства, що і призводить до появи інституцій цензури як зовнішнього закону стосовно громадян. Ця проблематика дає нам змогу виявити суспільну сутність чуттєвості індивіда, а цензуру – як спробу зовнішнього утримання цілісності світобачення індивіда всередині держави. (shrink)

У статті аналізуються основні риси соціального вчення Вселенського патріархату щодо проблеми бідності. Застосовано герменевтичний (аналіз окремих документів соціальної доктрини Константинопольського патріархату) і компаративний методи з метою вивчення різних інтерпретацій сучасного соціального вчення християнських церков щодо ставлення до проблеми бідності та шляхів її подолання. Досліджується соціальне вчення Вселенського патріархату про подолання бідності, яке залежить від уявлень сучасної теології про необхідність радикальної етичної солідарності з маргінальними й експлуатованими верствами населення. З’ясовано, що соціальне вчення Вселенського патріархату пропонує національним державам здійснювати політику соціального захисту, (...) виходячи з визнання абсолютної гідності кожної особистості та спираючись на досвід практики соціальної дияконії і критичну аналітику сучасного глобалізованого капіталізму. Доведено, що соціальне вчення Вселенського патріархату є аналогічним до ідей соціальної доктрини папи Франциска, але при цьому залишається більш реалістичним та не ставить під сумнів сучасний капіталізм у цілому, а пропонує його реформування в напрямі розвитку культури спільнотності на основі застосування християнського морально-правового розуміння прав особистості. У соціальному вченні Вселенського патріархату значна увага приділяється моральним обов’язкам особистостей та спільнот щодо солідарності з бідними, мігрантами, постраждалими від соціальних викликів сьогодення. Капіталістичний етос пропонується гуманізувати через прийняття моральної регуляції з боку вищих етичних цінностей християнських спільнот, а не замінювати на посткапіталістичний етос християнського соціалізму. Таким чином, соціальна доктрина Вселенського патріархату стає виявом солідаризму, більш консервативного і прокапіталістичного, ніж соціальне вчення папи Франциска та політична теологія Джона Мілбанка. (shrink)

This article presents the psychological meaning of school-to-work transition. Transition to taking up new social roles entails numerous difficulties, and that is why young people see it as a crisis point. According to researchers one of the predictors of effective transition to the labour market is self-efficacy. This article presents the two obtaining approaches to the psychology of self-efficacy beliefs. Both specific and generalized self-efficacy belief are good predictors of human behaviour, which has been repeatedly confirmed in the studies. The (...) authors of this compilation have integrated the two dominating approaches into one theoretical model, taking account of the three levels of generality proposed by Rosch. By doing that, a theoretical model has been created which allows for organising self-efficacy beliefs relating to life roles into a three-level hierarchical structure. (shrink)

This book is based on the outcome of the ""2012 Interdisciplinary Symposium on Complex Systems"" held at the island of Kos. The book consists of 12 selected papers of the symposium starting with a comprehensive overview and classification of complexity problems, continuing by chapters about complexity, its observation, modeling and its applications to solving various problems including real-life applications. More exactly, readers will have an encounter with the structural complexity of vortex flows, the use of chaotic dynamics within evolutionary algorithms, (...) complexity in synthetic biology. (shrink)

The essence of Nietzscheanism as a philosophical doctrine has never been characterized by a definite consistency or certainty. Instead "indirect followers" and interpreters of Friedrich Nietzsche's philosophy (since this thinker did not have direct followers or a particular school) resorted to a variety of interpretations of his concepts. Considering that, the hermeneutic aspect of the study not only of Nietzsche's texts, but also of his interpreters allows us to look at the hidden potential of the concepts of the German philosopher (...) from a new point of view. In this research, we seek to focus on looking for Nietzschean roots in Ernst Jünger's creative legacy, tracing the transformation of his ideas along the author's intellectual path and showing how those ideas correlate with those of Friedrich Nietzsche himself and how they differ. As a reference point for any study of interpretations of Nietzsche's philosophy, the author singles out many German philosopher concepts at the edge of various interpretations. Such central concepts in the article include the idea of "Apollonian" and "Dionysian" principles (the first), the anthropological idea of " Overhuman" and the interrelated metaphysical triad of "will to power," "reevaluation of all values," and "eternal return." In addition, one of the leading motives of the 20th century, which can be traced to an attempt to read Nietzschean ideas, postulates their location at the junction of philosophical and political-ideological concepts. Analyzing the peculiar hermeneutic conflict of Nietzschean philosophy based on this phenomenon, the author turns to early attempts to understand and implement the ideas of the German thinker, which were carried out directly in Germany. This context is connected in the article with the formation of the foundations of the conservative revolution and the figure of Ernst Jünger since the interpretation of this thinker, to some extent, can be considered one of the first and, undoubtedly, the most resonant. In the course of the research, the author turns to Nietzsche's original texts, forming a kind of hermeneutic circle of the author and interpreters, interpreters and the interpreted, ultimately obtaining in this system the opportunity for a thorough and as independent as possible analysis of the original ideas, counting on the probability of reducing the error of one's interpretation due to paying attention to the entire interpretive field texts The considered ideas of Ernst Jünger demonstrate this thesis, expanding the contextual field of the Nietzschean Overman and the metaphysics of the Will to Power and giving these concepts in an interpreted form a particular social dimension along with the philosophical one, which provides a new context for the interpretation of the ideas of Friedrich Nietzsche. (shrink)

У статті проаналізовано концепцію множинної єдності Вільяма Джеймса, в якій він прагне узгодити підхід плюралізму та монізму. Стаття розкриває, як така концепція множинної єдності трансформує сприйняття опозицій індивідуальне-загальне та індивідуалізм-голізм. В історико-філософському вимірі, стаття аналізує звернення Джеймса до філософії Берґсона, а також трансценденталістські впливи Емерсона на формування Джеймсівського прагматизму. Також проаналізовано критику Джеймсівського підходу з боку Бертрана Рассела та Еміля Дюркгайма. Якщо Берґсон вказує на передовсім інструментальний характер нашого мислення та обмежені здатності людського розуму мислити тривалість і поступовість трансформацій, то (...) Джеймс вказує на такі ж самі обмеження розуму щодо міркувань про окремішність та єдність. Він стверджує, що розум схильний міркувати про дві системи або як окремі сутності (плюралізм), або як про ціле і його частину (монізм). Проте, така логіка, яка є інструментальною логікою твердих тіл, насправді непридатна для онтологічного опису світу і, особливо, соціальних та духовних феноменів. Натомість Джеймс пропонує онтологію множинної єдності, де як принцип єдності, так і принцип автономності завжди присутні частково і одночасно, а уявлення про індивіда та різноманітні голістичні феномени є не опозицією, а тільки різними вимірами тієї самої багаторівневої реальності. (shrink)

Author: Dziemidok Bohdan Title: AXIOLOGY OF WŁADYSŁAW TATARKIEWICZ (Aksjologia Władysława Tatarkiewicza) Source: Filo-Sofija year: 2011, vol:.13/14, number: 2011/2-3, pages: 459-472 Keywords: AXIOLOGY, AESTHETIC THEORY, WŁADYSŁAW TATARKIEWICZ, OLD AGE Discipline: PHILOSOPHY Language: POLISH Document type: ARTICLE Publication order reference (Primary author’s office address): E-mail: www:Władysław Tatarkiewicz was not only a co-creator of Polish aesthetics (aside Roman Ingarden, Stanisław Ossowski and Mieczysław Wallis) but also, aside Henryk Elzenberg, a co-creator of Polish axiology. Main issues of Tatarkiewicz’s axiological development were: value and (...) validation theory and happiness and perfection theory. His undebatable achievement in axiological discourse is justification of the need to acknowledge relationism as a middle ground position between objectivism and subjectivism and axiological pluralism as a position different from absolutism and axiological relativism. The article presents not only axiology explicite, contained in his theoretical works, but also tries to reconstruct Tatarkiewicz’s personal axiology, which guided him throughout his long life. The personal axiology of his, I tried to reconstruct based on his memoirs, interviews he gave, letters and my personal contacts with him. (shrink)

Jean Mitry _The Aesthetics and Psychology of the Cinema_ Translated by Christopher King London: Athlone Press, 1998 ISBN: 0-485-30084-2 403 pp.

Ausgehend von den zwei polnischen programmatischen Aufsätzen über die Wissenschaftswissenschaft und der durch sie hervorgerufenen Bewegung des "wissenschaftswissenschaftlichen Kreises" werden die Hauptvertreter und Institutionen, Konferenzen und Symposien, Veröffentlichungen und Bibliotheken nach dem zweiten Weltkrieg genannt. Abschließend kennzeichnet der Autor Schulung und Fortbildung sowie die gegenwärtigen organisatorischen Tendenzen.

With the example of treatment of menopause-related vegetative and emotional disturbances, the author verifies the effectiveness of the use of Ignatia amara containing complex homeopathic remedies (IACCHR) as an alternative to placebo. Substantial improvement in psychological and psychosomatic symptoms was observed. Climacteric complaints diminished or disappeared completely in the majority of women (95.7% by patient evaluation and 96.2% by physician evaluation). Compared to standard pharmaceuticals, IACCHR treatment was tolerated better and lower risk of side effects was observed. The results obtained (...) in this work indicate the significant therapeutic potential of this group of treatments, which is in line with the therapeutic effect of the placebo. Nevertheless, the showing of specific effects in pharmacological tests disqualifies the investigated treatments from use in a clinical trial in place of a placebo. (shrink)

The article concerns ethical rules complied with both by public statistics and users of public statistics. Ethical rules in statistics are partly codified in the European Statistics Code of Practice published by Eurostat, the statistical bureau of the European Union. Implementation of this code is subject to periodical reviews. The second part of the paper deals with various manipulations of statistical data performed by its users. The thesis of the paper states that if non-ethical practices appear, either in public statistics (...) or in manipulations by users, they are relatively quickly denounced. This thesis is supported by some empirical facts. (shrink)

The essay deals with moral problems in Proust’s A la recherche du temps perdu. The novel has been viewed by many as a survey of the ruling customs, as an outstanding psychological novel, as a study of human characters, and as a story of the decline of aristocracy. The description of facts has been noted in this way, but not the underlying idea. This essay shows Proust not only as an etologist, but also as a moralist. The essay consists of (...) three parts. The first one deals with Proust’s views connected with the theory of knowledge to be found in the novel. Special emphasis is put on the influence both of the atmosphere of his home and that of his time on the formation of Proust’s views, as his point of departure was the positivistic method as well as scientific and naturalistic approach to all events. Further, it should be stressed – and this has escaped many readers for a long time – that having applied his method Proust arrived at general conclusions which have proved to be in a sheer contradiction with this method. No writer of fiction before him has pointed out the importance of subjective factors in cognition better than he did. In defiance of positivism, Proust denies neither the existence of the essence of things nor of qualitative differences. Considerations relating to Proust’s analysis of the phenomenon of remembering and of different kinds of memory show how important they were for fixing his views on the insufficiency and inadequacy of intellectual cognition as well as on discovering its falsifications, simplifications and utilitarian character. Both the world of common experience and common sense and that of science are worlds of delusion. These conceptions show a striking coincidence with those of Bergson. (shrink)

This article examines Baruch Benedictus Spinoza conceptual understanding of the proofs for the existence of God. It traces the evolution of this theme pursuant to the metaphysical studies of Moderns Philosophy. Тhe concept of God in the philosophy of Spinoza is considered by exploring the nature of the relations between the transcendent sphere of God and the spiritual world of the human person. Spinoza argues from the possibility of God's existence to God's necessary existence. God is an absolutely infinite substance, (...) necessarily exists, qua Natura Naturans is immutable. God or Nature. The universe is an expression of God's nature, qua Natura Naturata - God is its immanent cause. Spinoza's God is synonymous with Nature. Substance is defined as "in itself". Spinoza understands a substance to be something that is self-caused and self-explained. The transcendence is understood as an ontological category, being discussed in connection with the key themes of Christian philosophy, such as time and eternity, person and history, creation and God etc. Spinoza's concept of God is referring to the God of the monotheistic religions, God as One Substance, pertains to a concept of the oneness of God, is transcendent and therefore "unknowable". Spinoza's definition of God found on the first page of the Ethics: Being absolutely infinite. From the point of view of historiography, the role of the book "Ehtics" by Spinoza is highlighted. (shrink)

The article focuses on the socially transforming aspect of American pragmatism. In particular, the article highlights the relevance and significance of Ralph Emerson’s transcendentalism and self-reliance for the information society. The key problem of the information society is defined as the general distrust about the truth. The culture of criticism displaces trust in others as seekers of the truth and, ultimately, eliminates self-trust.Based on Ralph Emerson’s essays and William James’ “Pragmatism”, the article distinguishes between two conceptions of truth: optimistic and (...) pessimistic. The first one is grounded on the pragmatist understanding of truth as the “theory that works”. The truth in the pragmatist understanding is not an ultimate and finished truth but the truth in making. Therefore, the truth is subject to amendments. However, this does not mean that uncompleted truth is not true, since it can already work and help us with our self-understanding and orientation in the world. Contrary to this, informational society is the society of spectatorship and criticism, left without the power of individuals to distinguish personally between true and false and take responsibility for such decisions. Informational society, in general, perceives truth as something absolute, unreachable and at the same time impossible to exist.The article considers Emerson’s idea of Man Thinking and the concept of Oversoul, addressing the problem of an autonomous individual in its relation to society and truth. Personality, being central for Emerson, cannot be understood separately at the same time, since an individual is a part of Nature and Society. In addition, in Emerson’s transcendental terminology, personality is the embodiment of the Oversoul of humanity while Oversoul in the world can act only through the actions of persons. Therefore, true self-reliance cannot be separated from the aspirations of an individual to reach Man Thinking through truth, and personally implement it in life. In such a way, self-reliance is also the basis for inter-subjective trust.Manuscript received 25.04.2020. (shrink)

The turn of the 20th and the 21st century is a very interesting period. On the one hand, there is a growth of internationalist tendencies, which make us look for common values and universal culture, and on the other hand, the centrifugal tendencies lead to the revival of new forms of nationalism and national and religious conflicts. Integrative tendencies are an unquestioned fact of every aspect of societal life: economic, political, and in culture, which succumbs to a tendency to create (...) global and universal mass culture. It turns out, however, that neither international commerce, nor the blossoming systems of communication and transport, provide us with the common feeling of identity or belonging. At the same time the need for those does not cease to exist. As a result, “people rediscover or create new historical identity”, since they feel uprooted and “need new sources of identity and new forms of stable community, new systems of moral imperatives, which could give them a sense of meaningful and purpose life”. One of the most important forms of collective and cultural identity still turns out to be the national one. The prophecies of the end of the era of nations have not come true. “The strength of national sentiments – writes Jerzy Szacki – even if changeable in time and diverse in space, does not show any symptoms of clear decline, the era of nations keeps lasting and nothing predicts it will end soon.”. (shrink)