Drawing from research on strategic choice, this study investigates the relationship between market turbulence and firms’ sustainable behavior, in the context of sustainability-related institutional adversity. It argues that the relationship between market turbulence and sustainability is mediated by network embeddedness, and this mediating role in turn is moderated by a firm’s innovative orientation. Data collected from a sample of Ontario restaurants inform predictions about firms’ propensity to adopt local wines in their portfolios, despite the limited market and normative support that (...) these wines receive compared with imported wines. The study shows that market turbulence enhances sustainable firm behavior, through the development of strong network relationships. Furthermore, the mediating effect of network embeddedness is particularly salient among firms that exhibit a stronger innovative orientation. These findings reveal how and when turbulent market conditions can contribute to a firm’s sustainable behaviors in the presence of limited institutional support for such behaviors. (shrink)

The author elucidates the ontological basis of elementary mathematical theories and thereby assesses their certainty as a foundation for the more complex theories of modern mathematics, such as mathematical analysis and set theory. He adduces arguments in favor of the position of Frege, who held that geometry can provide a sufficiently broad and certain foundation for mathematics.

t. 1. Serdt︠s︡e otdai︠u︡ deti︠a︡m. Rozhdenie grazhdanina.--t. 2. Pavlyshskai︠a︡ sredni︠a︡i︠a︡ shkola.

t. 1. Problemy vospitanii︠a︡ vsestoronne razvitoĭ lichnosti. Dukhovnyĭ mir shkolʹnika. Metodika vospitanii︠a︡ kollektiva.--t. 2. Formirovanie Kommunisticheskikh ubezhdeniĭ molodogo pokolenii︠a︡. Kak vospitat nastoi︠a︡shchego cheloveka. Sto sovetov uchiteli︠u︡.--t. 3. Serdt︠s︡e otdai︠u︡ deti︠a︡m. Rozhdenie grazhdanina. Pisʹma k synu.--t. 4. Pavlyshskai︠a︡ sredni︠a︡i︠a︡ shkola. Razgovor s molodym direktorom shkoly.--t. 5. Statʹi.

Стаття актуалізує проблему антропологічних вимірів музичного мистецтва на основі впливу естетичної емоції. Робоча гіпотеза розвідки ґрунтується на трьох позиціях: генезис звукоемоційних комплексів убачається в емоційному тлумаченні; модусом антропології музики є феномени, що закладені як глибинна структура в розвитку європейської культури в історичній перспективі та в сьогоденні; музичне мистецтво моделює за допомогою інтонаційної мови ціннісне багатство, логіку й динаміку людського світовідношення, організує духовне спілкування між людьми й поколіннями.