In the 2005 Kitzmiller v Dover Area School Board case, a federal district court ruled that Intelligent Design creationism was not science, but a disguised religious view and that teaching it in public schools is unconstitutional. But creationists contend that it is illegitimate to distinguish science and religion, citing philosophers Quinn and especially Laudan, who had criticized a similar ruling in the 1981 McLean v. Arkansas creation-science case on the grounds that no necessary and sufficient demarcation criterion was possible and (...) that demarcation was a dead pseudo-problem. This article discusses problems with those conclusions and their application to the quite different reasoning between these two cases. Laudan focused too narrowly on the problem of demarcation as Popper defined it. Distinguishing science from religion was and remains an important conceptual issue with significant practical import, and philosophers who say there is no difference have lost touch with reality in a profound and perverse way. The Kitzmiller case did not rely on a strict demarcation criterion, but appealed only to a “ballpark” demarcation that identifies methodological naturalism as a “ground rule” of science. MN is shown to be a distinguishing feature of science both in explicit statements from scientific organizations and in actual practice. There is good reason to think that MN is shared as a tacit assumption among philosophers who emphasize other demarcation criteria and even by Laudan himself. (shrink)

This is the one and only book by the pioneer of the identity theory of mind. The collection focuses on Place's philosophy of mind and his contributions to neighboring issues in metaphysics and epistemology. It includes an autobiographical essay as well as a recent paper on the function and neural location of consciousness.

jild-i 1. al-Taṣawwurāt -- jild-i 2. al-Taṣdīqāt.

The history of mankind in its deepest essence is the history of the development of thought and faith. It is impossible to understand the culture of the people, leaving his faith without attention, without studying it perfectly, in shaping his faith, the people form their attitude towards God, peace, people, and to himself.

Мета. Актуалізувати питання про використання біографічного методу і встановлення його взаємозв'язку з іншими науковими методами та методологічними принципами в історико-антропологічних дослідженнях. Теоретичний базис. Розгляд біографічного методу в історико-антропологічних студіях здійснений у річищі загального теоретичного «ренесансу» класичної гуманітаристики, що значною мірою викликаний невизначеністю і багатозначністю теоретичних дискурсів і дискурсивних практик постмодернізму, висуває перед дослідником низку нових завдань, серед яких – «виявлення неявного», тобто не простого описування результатів культурної діяльності людини в безпосередній даності, а розкривання часом неусвідомлених механізмів цієї діяльності, глибинних «пружин» (...) культури, що забезпечують її рух. Наукова новизна. Автори даної розвідки не торкаються соціологічної проблематики біографічних досліджень, які широко репрезентовані в працях сучасних західних дослідників. Предмет нашого повідомлення – біографічний метод, що є генетично висхідним від Ш.-О. Сент-Бева, який вважав, що головним завданням біографа є здійснення аналізу особистості видатної людини. Очевидність того факту, що дослідження в царині гуманітаристики загалом і в цивільній історії зокрема мають враховувати не тільки зміни соціокультурних аспектів буття, але й відповідну трансформацію методологічних підходів до аналізу епіфеноменів «текучої сучасності», привела нас до розуміння необхідності історіософського дослідження питання про рецепцію біографічного методу в історико-антропологічних працях з наступною історичною, філософською, культурологічною репрезентацією біографічного методу. Висновки. Історіософські трансформації останніх десятиліть з їх радикальною зміною концепцій, методів і прийомів повертають дослідника до вдосконалення біографічної методології, яка сьогодні репрезентує антропоцентризм, що наповнює науку гуманістичним змістом. Використання даної методології потребує від науковця дотримання основних методологічних принципів і оволодіння іншими науковими методами, насамперед діалектикою. (shrink)

Review of Peter L. Phillips Simpson, The Politics of Aristotle, Translated with Introduction, Analysis, and Notes , pp. xliv + 274, ?31.95, ISBN 0 8078 2327 9 ; ?10.50, ISBN 0 8078 4637 6 and Peter L. Phillips Simpson, A Philosophical Commentary on the Politics of Aristotle , pp. xxxvi + 476, $49.95, ISBN 0 8078 2380 5.