Це дослідження присвячено критичній реконструкції проєкту філософської антропології, який німецький філософ Макс Шелер накреслив у статті «Ідея людини» (Zur Idee des Menschen) на початку ХХ століття. Автор також намагається показати сучасну релевантність головних ідей і понять антропологічної концепції, накресленої в цій статті. Із самої назви роботи стає зрозумілим, що Макс Шелер спирався у своїй філософській антропології на феноменологічну методологію. Відповідно до цього методологічного підходу ми маємо схопити ідею людини в акті ідеації, який є результатом феноменологічної редукції. Згідно з феноменологічною критикою (...) психологізму, Шелер показує, що ми не можемо віднайти питому ідею людини в природній реальності, оскільки з цього погляду людина — це лише тварина серед інших тварин. Бути людиною означає перевершувати себе кожну мить власного існування. «Самотрансцендування» є головною рисою людського буття. Одним із головних інструментів самотрансцендування є людська мова, яка дає світу можливість артикулювати себе. Людське самотрансцендування може вести до розвитку і творення, але водночас — до деградації і деструкції. У сучасному світі ми знаходимо багато прикладів обох процесів. (shrink)

The author claims that the will to translation from foreign languages is an intrinsic tendency of development of any language. The article deals with the following problems of Ukrainian translation of the work «The Dawn of Day» by Friedrich Nietzsche: Reproduction of the poetic style of Nietzsche’s writing. Translation of Nietzsche’s neologisms that are not adopted in modern German language. Interpretation of the influence of Nietzsche’s life experience on his thinking.The author analyses his own experience of translation of this work. (...) He describes his strategy of translation which is based on the assumption that Nietzsche’s text should be translated not only as philosophical but also as a poetical one. The style of Nietzsche’s writing is deeply rooted in his life experience, and first of all in his illness. His main concepts express the fundamental aspects of existence. That is why Heidegger’s interpretation of Nietzsche’s thinking can be used as methodological basis for translation of Nietzsche’s works. From this point of view we can understand and translate Nietzsche not only as a philosopher but also as a poet.So the strategy of translation is based on the following principles: The text should be interpreted in the context of Nietzsche’s life experience. The principal words of Nietzsche should be understood not as rigorous notions but as «existentials». The Ukrainian translation should reproduce not only the meaning of the original text but also the poetical style of Nietzsche’s writing. (shrink)

У статті йдеться про взаємозв’язок різних учень про людину та відповідних концепцій людської історії, який виявляє Макс Шелер у творі «Людина та історія». На його думку, нині існує п’ять концепцій історії, що спираються на відповідні антропології: 1) християнсько-юдейська традиція; 2) класично-гуманістична концепція людини; 3) новочасно-позитивістське вчення про людину; 4) віталістична панромантика; 5) постулатний атеїзм. Із розуміння історії випливає і наша оцінка теперішнього, а також уявлення про безпосереднє майбутнє. У творі «Людина за світової доби зрівняння» Макс Шелер пише, що людство стоїть (...) на порозі доби загального зрівняння, яке має різні виміри: 1) зрівняння рас; 2) ре-сублімація, або зрівняння життя і духа; 3) зрівняння чоловічого і жіночого; 4) зрівняння Європи з азійськими культурами; 5) політичне та економічне зрівняння всередині самої Європи. На думку Макса Шелера, доба зрівняння всіх аспектів людського життя небезпечніша за епохи накопичення та зростання людських сил. Від того, як саме буде скероване це зрівняння, залежить доля людства. Оцінки Макса Шелера політичної ситуацій в Європі початку ХХ століття, які спираються на його філософську антропологію і філософію історії, подеколи вражають своєю наївністю й недалекоглядністю. Скажімо, його нерозуміння жахливості народжуваних тоді італійського фашизму, німецького нацизму та російського більшовизму. Втім, деякі його прогнози майбутнього історичного та політичного розвитку людства виявилися вкрай влучними. (shrink)