Публікація Ангелової А. О. «Концепція “духовного старіння” З. Шехтера-Шаломі» присвячена дослідженню геронтософських ідей одного з лідерів Всесвітнього руху єврейського оновлення. Зроблено висновки, що органічне поєднання ортодоксальних іудаїзму, хасидизму та кабалістики, християнського, східного й суфійського містицизму породили дуже актуальну для сучасного світу міжконфесійну доктрину «духовного старіння». Популяризація, переклад текстів єврейського мислителя-реформатора З. Шехтера в Україні та ближньому зарубіжжі здатні вплинути на складну геронтологічну ситуацію, яка склалася на сьогодні, дати можливість вийти за межі негативних стереотипів сприйняття старості та старіння.

Публікація присвячена історії виникнення й розвитку геронтології, а також з’ясуванню предметної сфери новітнього інтердисциплінарного розділу релігієзнавства. Визначено та класифіковано основну проблематику релігійної геронтології, окреслені її перспективні напрямки як теоретичного, так і прикладного характеру. Наголошено на важливості активної популяризації доробку західних геронтологів з вивчення питань духовності, релігійності та старіння. Задекларовано необхідність проведення подібних досліджень на вітчизняному науковому ґрунті, оскільки це має позитивно вплинути на непросту геронтологічну ситуацію, яка склалася в Україні.

Використання доповненої реальності зростає у різних релігійних сферах. Віртуальні візуалізації замінюють ті театральні елементи, які використовували церковні установи в минулому. Найновіші медіа-технології викликають у віруючих специфічне сприйняття релігійних ідей та символів. Тому доповнена реальність – це спосіб ефектної візуалізації релігійних тем, а нові технології ефективно впливають на свідомість сучасних релігійних адептів. Отже, мета дослідження (визначення основних напрямків, функцій, ризиків та перспектив застосування розширеної реальності у релігійному вихованні та практиці віруючих) є дуже актуальною. Розширена реальність – це зручний інтерактивний метод формування (...) знань, віросповідання парафіян і, зрештою, твердої віри у важливості регулярної релігійної практики. Основну цільову аудиторію впровадження таких нових технологій складають діти, молодь, паломники та люди з обмеженими можливостями. Незважаючи на серйозні заперечення противників, застосування доповненої реальності у релігійній освіті та щоденній практиці має великий потенціал. Тож використання AR-технологій у різних напрямках (навчальна гра, інтерактивні вікторини, анімовані гіди-провідники у музеях і храмах, візуалізація біблійних та агіографічних історій, молитовні підказки тощо) є актуальним феноменом релігійного просвітництва. Ця методологія може бути вдосконалена тільки в результаті тісної співпраці з викладачами, священиками та IT-професіоналами. Таким чином, доповнена реальність потребує методологічно правильної, поступової, контрольованої цифрової реалізації в різних релігійних сферах. Феномен поширення новітніх технологій в освіті та повсякденному житті релігійних громад потребує подальшого наукового осмислення. (shrink)