У статті розглянуто теоретичний доробок відомого сучасного богослова й дослідника Нового Заповіту Річарда Хейза. Показано, що вчений використовує Писання як підставу для етичного дискурсу і трансформації громади народу Божого в наші дні й пропонує проводити творчі аналогії між оповіддю текстів й оповіддю, яку проживає церква в зовсім інших історичних обставинах. Відзначено новаторський підхід Річарда Хейза до опису новозавітної етики на тлі змін у розумінні новозавітних листів, включаючи перехід від екзегетичних спроб витягти затвердження "істини" на підставі листів Павла до дослідження богослов'я (...) Павла як діалогічного перетину з певними історичними обставинами. Тобто автор представляє послання Павла як герменевтичну модель і закликає своїх читачів ставитися до послань апостола, немовби вони адресовані особисто їм. Виявлено декілька напрямків дослідження Р. Хейзом герменевтики послань Павла: наративна підструктура в Писанні, інтертекстуальний підхід до розуміння використання Старого Заповіту на сторінках Нового, вплив герменевтичних підходів у розумінні питань етики Нового Заповіту. (shrink)

Words of gratitude and deep respect for Mariia Dmytrivna Kultaieva from her colleague and student Volodymyr Oleksiyovych Abashnik.

У статті виконано релігієзнавчий аналіз гносеології православної теології доби постмодерну. Аналіз гносеологічних учень представників православної теології початку XXI століття є особливо актуальним оскільки сьогодні саме теологічна гносеологія визначає характер антропології, онтології та систематичної теології. Автором показано, що православні мислителі доби постмодерну намагаються створити феноменологію спілкування з Богом як персональною реальністю. Ця феноменологія суттєво залежить від сучасної філософії і теології, особливо - від робіт французького теологічного мислителя Ж.-Л. Маріона. Гносеологія православної теології доби постмодерну знаходиться на стадії становлення, переживаючи трансформацію від містичного (...) емпіризму до складної герменевтики містичних переживань. (shrink)

Розпочавши з різноманітних способів визначення та опису феномена «русского міра» (як ідеології, набору різних ідеологій чи ідеологем, політичних та історичних міфів тощо) автор пропонує застосувати до опису «русского міра» такий концепт, як «російська громадянська релігія». Складність цього опису полягає в низці проблем: множинність висловлювань російських політичних та суспільних діячів, позірна відсутність єдиної догматизованої ідеологічної системи, наявність кількох напрямів, які дискутують між собою (православні, євразійські та інші підходи), небезпідставна підозра в завідомій неправдивості експліцитних політичних суджень (як приклад, декларації «антифашизму» чи «інтернаціоналізму») (...) тощо. Поняття «громадянська релігія» дає можливість уникнути проблем, що пов'язані з поняттями «політична ідеологія» чи «політична релігія», охопити весь російський імажинаріум, вказати на його внутрішню цілісність та історичну тяглість (попри всі локальні і кон'юнктурні відмінності). (shrink)

We describe the historical process of establishment and development of the first industrial centers of oil production in the Eastern Carpathians. Oil in Europe starts only in the late Middle Ages based on deposits of the Eastern and Southern Carpathians. The first step, which formed a large-scale oil needs was the invention of kerosene and kerosene lamps for lighting fixtures homes and streets changed significantly for the better life of the people. Technology first distillation and chemical treatment of crude oil (...) was developed in1853 inLviv chemists and pharmacists Johann Zeg and Ignatius Lukasevych. Numerous oil fields on the territory of Ukraine, Poland and Romania in central Europe had the shortest route to European consumers, new requirements form the use of oil and were kind of testing ground for the introduction of new technological ideas and scientific developments. (shrink)

Стаття присвячена осмисленню мистецької спадщини античності з точки зору розкриття діалогічного взаємозв'язку "людина - світ Іншого". Античне мистецтво вчить краси та гармонії, що може бути покладено в основу розвитку екологічної свідомості, яка виходить за рамки етичного ставлення в царину естетичного. На думку авторів, для мистецтва Постмодерну античність може стати відправним пунктом відродження духовності та діалогу зі світом Іншого на засадах Істини, Краси і Добра.

У статті виконано філософсько-релігієзнавчий аналіз учення митрополита Антонія Сурозького - одного з найвидатніших і найвпливовіших православних теологів XX століття. Антоній доводить, що людська екзистенція зберігає власну ідентичність лише у випадку зв'язку з Богом, тобто у випадку власної релігійності. Цей зв'язок є багатовимірним і включає в себе віру як духовне знання "невидимого", релігійний досвід як подію зустрічі з Богом, пізнання себе та церковної спільноти у світлі знання Христа, розуміння власної особистої та загальної світської історії у світлі священної історії.

У статті розглянуто поняття семіотичних конструктів у контексті його структурних та функціональних особливостей. Проаналізовано смислове навантаження цього поняття та виявлено близькість із концептом "енциклопедії", седиментації та тезаурусним підходом, а також із аспектами логономічних систем Р. Годжа та Ґ. Кресса. Запропоновано розширене та звужене розуміння семіотичних конструктів. На ґрунті семіотики С. Ланґер запропоновано розгляд семіотичних побудов у широкому значенні через дискурсивно-комунікативні та репрезентативні рівні конструювання. Зазначено мультимодальну природу семіотичних побудов. Визначено життєсвітні особливості функціонування знаково-символічних побудов, зокрема в контексті громадянського суспільства та (...) соціальних ролей. Зауважено про небезпеку колонізації життєвого світу людини, зокрема в сучасній Україні. (shrink)

By sanctifying the rights and responsibilities of man as authorized by God, emphasizing the ontological justification for ensuring freedom of choice, the value of each person and its social character, the Catholic Church, including the UGCC, could not but express its position on specific forms of social order. The Second Vatican Council gave a significant incentive for the development of theological thought in this direction and for the implementation of its constructions into public practice. Since the Church is an institution (...) to which, according to the results of sociological research, Ukrainians have been most trusted for many years, and the UGCC is one of the most active Churches in Ukraine, the study of its attitude towards democracy is one of the topical scientific topics. (shrink)

In the author's article Volodymyr Hurzhy "The current state of the project "Russkyi mir" and the consequences of its implementation in Ukraine" interprets the project "Russian measure" as a new form of the Russian national idea, which always had a relational-mythological core and was associated with ideas about choices Russian people. From the ideological point of view, the doctrine of the "Russkyi mir" is an option of a religiously motivated ideology appealing to the Orthodox values, specifically meaningful Russian history, (...) the Russian language as a marker of the territories to which the project is directed. These parameters make it possible to identify the "Russkyi mir" doctrine as one of the options for post-secular global religious-political projects. The vast majority of Soviet rituals and practices were "absorbed" by the "Russkyi mir" and continue to be preserved and function in modern Russia in the 21st century in a re-imagined form. But now, with the loss of sacrality of the first of the key Soviet holidays - the Day of the October Revolution - the function of "the beginning of a new world" took over the holiday of the Victory Day. This function is enshrined in the collective memory of the people through the annual military parades, the historical reconstruction of the key battles of the Second World War, the spread and consolidation in the public consciousness of the thought of determining the role of the Russian people in gaining victory over Hitler's Germany as an absolute evil. Constantly reproducing an existentially marginal situation, the state affects the key need of its citizens in the sense of global security. These representations in total show new technologies for the deployment of conflict situations, based on global competition in the plane of values. (shrink)

This article is the Opus postum of the author, who passed away in September 2023. Volodymyr Verloka is the author of numerous translations of philosophical classics from English, worked in various academic institutions, including the Institute of Philosophy of the National Academy of Sciences of Ukraine and the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine. He received his philosophical education at the beginning of the 1990s and personally witnessed the Soviet period of Ukrainian philosophy. The author’s critical reflections offered (...) here are largely the result of his own experience of participating in the work of various academic institutions of independent Ukraine, and are also an honest expression of his sincere desire to change the situation with Ukrainian science and higher education for the better. In the article, the author addresses the reconstruction of the specific understanding of science in the USSR, revealing such features as ideological, partisan, and bureaucratic. The author analyzes the documents of the era – the publication of texts by Friedrich Engels, Vladimir Lenin, Volodymyr Vernadskyi, Nikolay Bukharin, Petr Kapitsa regarding the role of science in society. The author also turns to the analysis of the key philosophical texts of the era, which are direct evidence of the open position of Soviet philosophers on various issues, such as the definition of science, truth, and practice, and also finds out the specific influence of the doctrine of communism on the idea of Soviet academicism as the only politically permissible and at the same time as supposedly the only scientifically possible academic position. For this purpose, the author primarily analyzes the texts of the Soviet “Philosophical Encyclopedia”. The author also refers to critical sources that analyze the Soviet era – the works of Alain Besançon, Nelli Motroshilova, Anatolii Yermolenko and Serhii Yosypenko, Evert van der Zweerde and others. The author also gives his own critical assessment of the presence of vestiges of Soviet academicism in the modern Ukrainian academic sphere. (shrink)

The Soviet ideology treated natural science as one of its cornerstones and provided the state support for philosophical studies of science. Their main aims were to prove its intellectual superiority and to demonstrate its scientific character. Do these studies have some positive results and resources for surviving in post-Soviet times? The chapter gives the overview of present situation in Ukrainian analytical studies of science and indicates some perspectives of their developments. Some of these are connected with a careful structure-nominative analysis (...) of real scientific knowledge systems and relations between them. -/- Ideology and philosophical studies of science Complexity of scientific knowledge systems Components and structures of knowledge systems -/- . (shrink)

Language has traditionally been an important marker of Ukrainian identity which, due to a lack of independent statehood, has been ethnic rather than civic. The contradictory policies of the Soviet regime produced a large discrepancy between ethnocultural identity and language use. In independent Ukraine this discrepancy persisted, as increased identification with the Ukrainian nation was not accompanied by a commensurate increase in the use of the Ukrainian language, even though the latter was predominantly valued as a symbol of nationhood. The (...) Euromaidan and the subsequent Russian aggression further detached language use from national identity, as many Russian speakers came to identify strongly with the inclusive Ukrainian nation without abandoning their accustomed language or even adding Ukrainian as an active part of their communicative repertoire. The post-Maidan leadership refrained from an active promotion of Ukrainian for fear of provoking alienation among Russian speakers, but this policy exacerbates the disadvantaged position of the titular language in various domains and causes discontent among those viewing it as a crucial component of national identity. (shrink)

The author describes the Cartesian way of solving the problem of the universal method in mathematics, in particular, the problem of applying algebra in geometry when it comes to the convergence of a discrete number and a continuous quantity. The article shows that the solution to this problem proposed by F. Viète is imperfect, since it introduces vague pseudo-geometric objects, and the geometric quantity is still far from an algebraic number. The author proves that Descartes' solution to this problem through (...) the use of Eudoxus proportions is based on such Cartesian epistemological principles as: the requirement of clarity and expressiveness of thinking; the idea of the central role of a holistic mathematical science; the idea of the existence of a simple and obvious nature of length as a basis for comparing all extended things; the elevation of the concept of ratio to the rank of a single subject of mathematical disciplines. (shrink)

В цій історіософській за «жанром» статті досліджуються особливості ставлення до платонізму й арістотелізму в «власне візантійській філософії» (В. Лур'є) святоотчого традиціоналізму. Автор виходить з того, що в цій духовно-ідейній течії філософська полярність платонізму й арістотелізму постає як у звичній, так і в незвично-перетвореній формі полярності містичного («платонічного») і раціонально-дискурсивного («арістотеліан-ського») способів пізнання. Показано, що в центрі візантійської культури була Церква, вченням якої було богослів'я, його “служницею” – філософія, а їх найголовнішою проблемою – богопізнання, яка, по-різному досліджувалася і вирішувалася в католицизмі (...) і православ'ї. Західне християнство усвідомлювало себе в схоластиці, а східне – в ісіхазмі; там – в слові (в грандіозних “сумах”), тут – в ісіхії, в мовчанні; там – за допомогою раціональних міркувань, тут – спираючись на “третій вид пізнання” – містичний. Вдаючись до історико-богословсько-філософських екскурсів, автор обгрунтовує бачення ісіхазму як власне східно-християнського способу богопізнання і містичного ядра, “серця” православ'я. Обстоюється теза, за якою наявність містиків у католицизмі – це одне, а містичне східно-християнське богослів'я, містична Православна Церква – істотно інше. Доводиться, що на тодішнє головне філософсько-богословське питання – чи може християнин не лише вірити в свого Бога, а й знати його – ісіхасти, а за ними і Візантійська Церква, давали ствердну відповідь. Обгрунтовується думка про те, що за боротьбою (часом доречною, часом недоречною) візантійської влади з платонізмом ховається врешті-решт щось прямо протилежне, але непомічене тоді – зустріч платонічно-неоплатонічної традиції з ісіхазмом, отже, і з православ'ям, оскільки богослов-філософ у ісіхазмі, з одного боку, філософ-богослов у платонічно-неоплатонічній філософії – з другого, перетнулися, перетворившись на одне й те ж – на містиків, яких об'єднувала спільна мета (єднання з божественним) і спосіб її реалізації (містичний), що увиразнює внутрішню спорідненість “візантінізму” саме з платонізмом, і аж ніяк не з альтернативним містиці арістотелізмом. (shrink)

In this article, a little-studied problem of the critical analysis of the philosophical and logical position of the representative of German philosophical tradition Christoph Sigwart in the university philosophy, especially in the work of a Kharkiv private-docent Isidor Prodan is presented. At first, the main periods of the scientific and creative career of Isidor Prodan, including his studying at the Czernowitz Gymnasium and the philosophical faculty at the University of Vienna are considered. His teacher in Vienna was a very famous (...) German and Austrian professor Franz Brentano, the author of the work “Psychology from an Empirical Standpoint” and the founder of “descriptive psychology” and intentionalism. Then his teaching of logic and philosophy at the Gymnasiums of Kishinev, Izmail, Riga, Tartu, and Moscow from 1876 till 1900 is emphasized. Then the features of the teaching and the publications of Isidor Prodan in his “Kharkiv period” are pointed out, during which he was a private-docent at the department of philosophy. Isidor Prodan’s works at this time comprise three areas: 1) History of logic, 2) philosophy of common sense, 3) critique of Kant and Neo-Kantianism. In the last group, his work “The Truth about Kant ” was of great importance. His very important work was the monograph “The Cognition and its Object ”. The positions of well-known philosophers and less-known authors were here analyzed. Isidor Prodan’s critical interpretation of the logical viewpoint of Christoph Sigwart in his two-volume work “Logic” occupies an important place in this analysis. In turn, Isidor Prodan’s important achievement was the popularization of the ideas of this German logician and philosopher, in particular, because of his translation of extracts from the work “Logic”. (shrink)

In the article, a little-studied question of the critical interpretation of the theological position of the representative of German protestant tradition Otto Pfleiderer (1839–1908) in the eastern orthodox theology, especially in the work of Kharkiv Professor Timofej Butkevič (1854–1925), is presented. At first, the main periods of a clerical and creative career of Butkevič, including his studying at the Kharkiv Clerical Seminary (1869–1875) and the Moscow Clerical Academy (1875–1879), are considered. Then the features of the theological publications and the teaching (...) of Butkevič at Kharkiv University are pointed out. His important works were two monographs: The evil, its essence and origin (1897) and Religion, its essence and origin (1902–1904) in two books. The positions of well-known German theologians such as Karl August von Hase (1800–1890), David Friedrich Strauß (1808–1874), Karl Theodor Keim (1825–1878), Karl Philipp Bernhard Weiss (1827–1918), and others were here analyzed. But Butkevič’s critical interpretation of the theological viewpoint of Otto Pfleiderer in his two volumes work Die Religion, ihr Wesen und ihre Geschichte (1869) and in his Geschichte der Religionsphilosophie von Spinoza bis auf die Gegenwart (1883) occupies a central place in this analysis. In turn, Butkevič’s important achievement was the popularization of the ideas of Otto Pfleiderer in Russia and Ukraine, in particular, because of his translation of extracts from Pfleiderer’s works. (shrink)

Without exaggeration, learning problems are among the most complex and most controversial not only in pedagogical and philosophical science but also in other scientific areas. We are talking about the philosophy of education as a general paradigm of the organization and content of all that knowledge - scientific and non-scientific - that we pass on to pupils and students through education, about worldview values that are brought up, merged in the process of educational and educational activities, the certainty of the (...) spiritual world of the individual which is formed at school and university and determines her personal position, role and ways of behavior in postmodern society. Education is an important stage in the formation of the human soul, his spiritual world. Consciousness, like other qualities of the human psyche, results from education and acquisition of social experience. An important means of forming a person's consciousness is the educational system, which contributes to the spiritual development of a person. Since it is education that is that social institution, it performs the functions of preparing and including the individual in various spheres of the life of postmodern society and attracting him to culture. Human consciousness is the ideological foundation of aim and reliable knowledge. In this context, consciousness is the possibility and condition of the world, the individual can perceive and develop his spirituality. Education in this case is the most effective way to form a person's spirituality. Since, besides a certain profession, education gives a person the opportunity to spiritually improve himself. (shrink)

Po tu storonu zerkala -- Lekarstvo ot voĭny (Pʹesa) -- Zapisnye knizhki nekroveda.

After the Christianization of Kievan Rus, folk elements began to penetrate into church painting. The culture that has been formed in the people for centuries, in accordance with the regularities of the mechanism of ethno-confessional syncretism, could not but interact with the new Christian culture for Ukraine. Christianity, though sometimes using various means to counteract it, still failed to eradicate the most persistent Christian motives from the minds of its people throughout the centuries of its existence. Ukrainian tolerance and creative (...) forces of the people contributed to the development of religious cult and art, which over time gained national features and characteristics. (shrink)

The phenomenon of Eastern Christian rite has become an object of religious studies in recent years. This phenomenon is of interest to the scientific community because it is the result of the development of theological concepts, which, being theoretically expressed in collections of Christian dogmas and canons, have found their practical reflection in cultic church and extracurricular activities. Some historical events have been found in it. Investigating the rite, we can trace the peculiarities of the development of society, the reflection (...) of a certain era. (shrink)

The article considers the history of implementation and evolution of Accusatory theology in the Kyiv Theological Academy. The author shows the place where the controversy with other religions and other Christian denominations took place in the curriculum of the Kyiv Theological Academy after the introduction of the Statute of the religious schools of 1808–1814 in Kyiv. The article deals with the content of the lecture courses of Archbishop Smaragd, Archimandrite Antonin, Bishop Sylvester, Philip Ternovsky, and Bishop Augustine. The author shows (...) that the Accusatory theology was not an independent academic discipline at first, but it was part of the general course of theology. For the first time, lectures on accusatory theology were given in Kyiv in 1823. On the recommendation of the Commission of theological schools, teachers of this discipline were to use the book of the German Lutheran theologian Johann Ernst Schubert «Institutionum Theologiae polemicae» during the preparation of lectures. Comparison of this book with the lectures of hieromonk Smaragd shows that the work of the German theologian was used by the Kyiv teacher quite selectively. Next, the article shows how in the following decades the content of the course of accusatory theology varied, depending on the general situation in theological education in the Russian Empire. In particular, the changes that took place in the curriculum of the Kyiv Theological Academy in the 1840’s were characterized on the initiative of the Chief Procurator of the Holy Synod, Mykola Protasov. The author drew attention to the personal preferences of professors who found a reflection in their curriculum in Accusatory theology. In particular, Bishop Sylvester in his course substantially expanded the controversy with the latest philosophical currents that opposed Christianity. Instead, Philip Ternovsky and Bishop Augustine actively used the historical method, resulting in their courses representing the history of the controversy of the Orthodox Church with its various opponents. In the 1860’s, when a large-scale reform of theological education was being prepared in the Russian Empire, the idea of a radical revision of the accusatory theology teaching concept was heard at the Kyiv Theological Academy. At the same time, some professors even advocated the abolition of accusatory theology as an independent discipline and for joining it to the course of church history. Special attention is paid to the fact that the courses of accusatory theology in the Kyiv Theological Academy in the nineteenth century were based on typical contemporary ecclesiology and soteriology of that time. The purpose of the course was seen not in the equal dialogue with opponents, but in revealing their mistakes and attempts to convert them to the Orthodox Church. Article received 03.07.2019. (shrink)

Поточні трансформації на глобальному рівні порушують питання, пов’язані з ключовими категоріями модерного політичного життя. Це стосується, зокрема, поняття «національний інтерес», що виникає разом з модерною національною державою і відображає характерні особливості її функціонування. Проте глобалізаційні зміни істотно підважують суверенітет національних держав, формуючи новий режим влади (метавлади – за У. Беком), дії якої вже не потребують публічного схвалення з боку громадян. Водночас глобалізація спричиняє появу світового суспільства, уможливлюючи розуміння та інтерпретації подій і процесів з позицій методологічного космополітизму. Ця нова перспектива бачення (...) має враховуватися у визначенні національних інтересів, доповнюючи націоцентричне тлумачення останніх. (shrink)

У статті автор досліджує характер, цілі і засоби впливу феномену "рускій мір". Що це таке? Якими є наслідки цього проекту сьогодні й на що ми можемо очікувати завтра? У чому суть проекту й на чому засновано його мобілізаційний потенціал? Такими є основні питання дослідження. Показано, що проект виник у результаті пошуку Росією відповіді на виклики, пов'язані зі зміною власного становища у світі. У 1990-ті роки Росія будь-яким чином намагалася зберегти вплив на колишні радянські республіки, які стали на шлях незалежності. Це (...) вилилось у ряд військових конфліктів, проте вони не були достатньо ідеологічно опрацьовані, що призвело до втрати і без того не виразного міжнародного авторитету держави. На думку автора, якщо дискусію про "русскій мір", яка велась у Росії, у 1990-х - початку 2000-х років, можна звести до пошуків і спроб зберегти культурну ідентичність російського народу, або навіть віднайти нову, навзаєм втраченої радянської, то з середини 2000-х років, коли проект перейшов з інтелектуальних кіл до владних кабінетів Кремля, він стає одним з основних векторів у зовнішній політиці Росії. Доведено, що в першу чергу це пов'язано з високою привабливістю і великим мобілізаційним потенціалом даної концепції. У якості інструмента глобальної конкуренції, проект "русского міра" є очевидною альтернативою західному проекту культурного розвитку та може бути досить ефективним. Автор робить висновок, що за будь-якого розвитку подій, та перспектива мислення, що відкривається в межах парадигми "русского міра" - враховуючи її затребуваний у сучасній Росії консолідуючий ресурс й вплив на сприйняття сучасних та інтерпретацію історичних подій - буде залишатися вагомим фактором у формуванні політики Росії в найближчі роки. (shrink)

У статті розглядається адміністративно-територіальний поділ Галичини та Буковини російською окупаційною владою в період Першої світової війни. Простежується декілька періодів російської окупації території краю в 1914-1918 рр. та політика царського уряду щодо цих земель. Висвітлюється спрямування політики російської окупації та підкреслюється факт створення Обласного комісаріату Галичини й Буковини.

У статті автор досліджує місце й роль релігійно мотивованих смислів і цінностей у російській думці на межі XIX-XX ст. як передумову формування атеїстичної ідеології Радянського Союзу. Обґрунтовано, що створення СРСР супроводжувалось конструюванням культурної традиції, яка відповідала запитам різних народів; були сформульовані вимоги до "радянської культури і радянської людини". Цю культурну традицію, реалізовану в радянській практиці, пропонується розуміти як нову артикуляцію "російської ідеї". Характерним інструментом її впровадження була атеїстична ідеологія, передумови формування якої автор статті вбачає в релігійних пошуках російської інтелігенції на (...) межі XIX-XX століть, зокрема в її "секуляризованих" уявленнях про обраний народ та його особливу місію, які згодом склали серцевину радянського ідеологічного наративу. (shrink)

У статті досліджено становлення нафто- й газовидобувних центрів на Гуцульщині в другій половині ХІХ - першій третині ХХ ст. та їхнє значення для господарського розвитку краю. Детально описано три головні центри нафтової промисловості: Битків-Пасічна, Слобода Рунгурська та Космач. Виділено три періоди нафтовидобутку: 1-й - XVI ст. - 1860 р., 2-й - 1860-1884 рр., 3-й - 1884-1939 рр.

У статті досліджено рекреаційне господарство Галичини другої половини XIX - першої третини ХХ ст. Комплексно охарактеризовано основні галузі, що становили основу рекреації та туризму, проаналізовано динаміку відпочиваючих, систему оплати оздоровлення та санаторно-курортне господарство, систему гірських притулків краю загалом. Показано, що туризм і відпочинок були важливим джерелом доходів мешканців Галичини, що дозволило краю отримати належне ставлення як із боку держави, так і з боку справжніх поціновувачів та любителів природи й етнографічних особливостей. Констатовано, що саме в цей період було побудовано розвинуту туристичну (...) та оздоровчу інфраструктуру, яка мала набагато більші масштаби, ніж у сучасних Україні та Польщі. (shrink)

The idea of representation is a fundamental factor of the social privilege for any social institution that lies in a desire to establish the firmly true descriptions of the world, set facts and objective truths. Yet, it should be noted that assertions based on representation are not only the prerogative of science, philosophy, religion, art and politics, but also the immediate reality of social life. A denial of representationalism inevitably leads to the relativism as the abruption of a language from (...) reality. Since then, a language can assert anything about the reality without accordance to the reality proper, and thus, distort the reality to its substitute - a new artistic reality. Post-analytical philosophy covers the issues under the term anti-representationalism, i.e. reject representation as a productive notion or a concept. Representatives of new historicism, on the contrary, understand representation as a productive notion through which cultural creativity can be studied in performative aspects. Research of representation as fine art is an integrated part of social processes of separation, withdrawal, acceptance and domination, and is generally a social expression of power-strength processes. Post-analytical philosophy in the concept of anti-representationalism does not thematise artistic and non-artistic signs specifics. A language is claimed not to reflect passively autonomous objects in the world like a mirror, but constitutes them as technical artistic texts in a fundamental sense. Theory of language representation in the post-analytical philosophy progresses into language instrumentalism - a language is understood as an important tool with the help of which the humankind aligns with the reality. (shrink)

The manual represents the evolution of the concept of law from antiquity to the end of XX century. It also describes some important Anglo-American directions in the philosophy of law, which are important for developments of Ukrainian legal system (legal positivism, naturalism, realism, criticism, feminism, economical theory of law, postmodernism, etc. The main text is supplemented with excerpts from the writings on the philosophy of law, which are little known for Ukrainian readers. The audience of textbook is students, educators, jurists (...) and lawyers, legislators, and public officials. -/- Contents in English. (shrink)

У статті досліджені діючі в Україні режими інвестиційної діяльності. Виконано огляд законодавства України щодо використання інвестиційного потенціалу з урахуванням особливостей галузей економіки країни та регіонів для забезпечення активізації соціально-економічного розвитку.

Відгук (про нову книгу О.Габовича та В.Кузнєцова «Філософія наукових теорій. Нарис перший: назви та реалії»(Київ, Наукова думка, 2023, 520 с. ISBN 978-966-00-1896-0 2023)).

The article deals with the socio-political processes in Greek villages of Northern Azov region that happened in UNR at the period ofCentral Rada. The author identifies the problem of political struggle which took place among Greek-peasants at the boundary of 1917-1918. The questions of national cultural revival, the problems of agrarian relations in Greek villages community are highlighted.

У статті проаналізовано дискусійне питання щодо періодизації Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Розглянуто критерії визначення хронологічних меж цих доленосних подій української історії. Порівнюються погляди вітчизняних істориків на проблему періодизації Національно-визвольної війни.

Метою статті є з'ясування потенціалу ідей англо-американської філософії кінця XIX – початку XX століття для розвитку змістовної комунікації. Увагу зосереджено на філософських ідеях, які утверджують еволюційну роль продуманої людської дії і багатогранне розуміння особистості. Доречною є та філософська теорія, що підкріплює практику і відповідає запитам досвіду. Людина конструює власну ідентичність і прагне бути активним співтворцем суспільного дискурсу, який повсякчас перебуває у стані перебудови. Сенс взаємодії виникає завдяки орієнтації у складній множині індивідуальних перспектив, що функціонують у вимірі значень, які фіксують факти (...) сприйняття й уможливлюють визначення значущих елементів у комунікативному мереживі людських справ, намірів, бажань. Реальність урізноманітнюється, її практичні і смислові тенденції набувають нового чи альтернативного спрямування. Людей вирізняє спроможність породжувати нетривіальні пристосувальні реакції. Відтак формат суспільної взаємодії повинен сприяти передаванню неповторного досвіду особистості близькому оточенню. Принципово пам’ятати, що життєвий сенс більшості висловлювань резонує у конкретиці обставин часу, місця, справжньої та надуманої повноти досвіду. Усвідомлення абстрактності власних поглядів і відчуття дистанції до складного розмаїття явищ є необхідними формами налаштування притомної свідомості. У статті відзначено, що символічним центром будь-якої значущої суспільної практики є особа людини. Виразний рельєф цього багатогранного явища утворюють особливості мови, самоусвідомлення, здатність змінюватися, напрацьовувати переконання, відчувати налаштованість. Спільний світ є проєктом активних особистостей, до його створення вони долучаються крізь власний розвиток і обмін ідеями. Що світ людини багатший і різноманітніший, то щораз більше в ньому виникає конкретних можливостей для подальшого самовдосконалення. Навчитися помічати конструктивну дію інтелекту, його звички і вміння, ритми його активності – мета, яка вимальовується у світлі прочитання класичних і сучасних творів, присвячених філософсько-комунікативній тематиці. (shrink)

This article examines the issues of social (re)integration in Ukraine, which were actualized during the Russian-Ukrainian war in 2014-2022. The first part of the article is devoted to the consideration of theoretical issues related to the conceptualization of social integration in the social sciences and the role of the state in reproducing social relations. The author assumes that during the last decades, ideas about the role of the state in these processes have changed significantly, which was caused by the departure (...) of the governments of developed democratic countries from the policy of the welfare state. This caused a reorientation of the state towards policies of inclusion, that is, targeted support and assistance to the most vulnerable social strata. The second part of the article is devoted to the consideration of the processes of social integration of migrants and refugees during the war in Ukraine. The author concludes that during the first full-scale invasion, processes of rethinking one's own national identity intensified in Ukrainian society. The armed confrontation and the catastrophic consequences caused by it contributed to the nationwide consolidation of Ukrainians and neutralized socio-cultural differences, which for a long time became the cause of political opposition and electoral divisions. Instead, the long stay of part of the territory and citizens of Ukraine under occupation under conditions of repressive and propaganda pressure, violent mobilization to the armed forces of the self-proclaimed republics and participation in the armed confrontation on the side of the occupiers revealed new divisions between Ukrainians who were on different sides of the front line. These divisions will obviously become an obstacle to the successful reintegration of Ukrainians after de-occupation, which will require a balanced and careful integration policy from the state authorities during the post-war reconstruction. (shrink)

The article aims at studying the economic processes of developing national market of resort services in a historical perspective. The theoretical conceptualization of the market of resort services has been conducted, the basic economic backgrounds of its formation has been defined basing on a comprehensive assessment of researches of Ukrainian and foreign scientists. The article has analyzed the institutional framework of a resort services market in the realities of a mixed model of the national economy. The issues of financial security (...) of resort treatment and rehabilitation in the conditions of a market and anti-market of Ukrainehave been studied. The problem of economic inefficiency of planning and distribution system to ensure the proper level of reproduction of human capital has been outlined. It has been established that the spa and resort sector of Ukraine is characterized by the transformation of the economy reflecting the changes of public vectors of a state-formationthat affect differently entrepreneurship, private and state property, principles and ways of funding spa treatment and rehabilitation of the population. The results of the study enable to formulate the basic economic conditions of formation of the national market of spa and resort services: a significant level of economic utilization of natural recreational resources, development of infrastructure for spa treatment and rehabilitation of people; revival of institutional norms of sanatorium and resort business on the principles of private property, entrepreneurship and competition. Further research should be conducted as to develop anti-crisis trends in a governmental regulation of the national market of resort services in Ukraine, transformation of quasi-marketsystem of spa and resort services into a socially oriented system of market relations that meet the demands of a modern Ukrainian society. (shrink)