У статті аналізується внутрішній діалог людини з позиції визначення ознак філософського мислення, що здійснюється у станах як кризи, так і щастя. Мета дослідження зумовила вибір тексту, а саме – давньоєгипетського письмового джерела «Розмова розчарованого зі своїм Ба» (ХХІІ–ХХІ ст. до н. е.), в якому зафіксовано внутрішній діалог, і який є одним з перших філософських творів в історії людства. Особлива увага приділяється розумінню рефлексивного мислення античними філософами і сучасними дослідниками. Показано, що повсякденне рефлексивне мислення відрізняється за своїми структурою та властивостями від (...) рефлексивного філософського мислення, яке задає межі рефлексії та ставлення до себе та дійсності. Із виходом з кризи, воно стає звичкою запитування про алгоритм, мотив, призначення та межі застосування отриманих висновків, яка робить відповідь підґрунтям нового питання, що динамічно стверджує людину в набутому стані евдемонії та атараксії. (shrink)

The main idea of the article is to define the role of imagination, violence and institutions in the formation of the modern state as well as to show that the important dimension of the state building is the image of the self, creative capacity of the individual to symbolic self-made activity and self-made reproduction. The symbolic world of the imaginary state is the product of the communities united symbolically, contingency and simultaneously the part of the social orders. The Nort conception (...) of the social orders as the structures that limit and control the violence takes the privilege place in the article. The first model of the social organization is defined as the “order of limited access”, and the second one as the “order of free access”. Thus the different state establishments are formed: “the natural state” that is formed in the natural way according to the violence restrain logic by means of limited access, and “the artificial state” by means of free access to the political and economic resources. In particular the impossibility of the automatic transition from the self-sufficient type of the natural state to the modern democratic state is emphasized. Nort conception is extrapolated on the experience of the Ukrainian independent state state-building after the abortive coup d’etat in 1991. The authors develop the tenet about the conservation of the institutional matrix of the soviet empire in the post-communist Ukraine. It deals with the institutional features: such as the authoritarian management, the secondary role of the law regulations, the supervisory instance uncontrolled by society. The transformation crises, accordingly to the authors approach, determined the conditions and the price of transitional countries entering not only the civilizational space of the contemporary Europe but also the system of global economic, political and social interrelations. This crises conditioned also the changes in the network of the international institutions. It determined the distinctive features of the national identity formation, legitimation strategies in the contemporary Nation-State, and primarily in the newest Ukrainian state-building. (shrink)

У статті проаналізовано контекст кризи вищої освіти, спричиненої переходом сучасного суспільства до Другого Модерну. Показано, що в умовах передчуття «смерті університету», або перебування його «в руїнах», сьогодні, з одного боку, переглядається «ідея університету», акцентується увага на зміні його місії, пропонуються нові моделі, гнучкі траєкторії освіти, що стимулює адаптаційні процеси в закладах вищої освіти, їх творче реагування на виклики сьогодення, виникнення позауніверситетських освітніх послуг. Водночас, паралельно відбуваються процеси уніфікації освітньої системи, гонитва за рейтингами, що є проявом попереднього коду індустріального суспільства, коли (...) «невидима» частина навчання мала на меті формування керованої робочої сили. Простежено зв’язок між третинним навчанням, «освітою без навчання» та перетворенням університету на лабораторію суспільно-особистісних нанотехнологій, в якій здобувач, пізнаючи власну унікальність, набуває таку пластичність мислення та функції, яких потребують різні соціальні вузли. (shrink)