The aim of the present study was to investigate the effect of the “Visual Awareness Education Programme” developed to support the visual literacy skills of preschool children. The study group comprised 40 children (20 children in the experimental group and 20 children in the control group) attending preschool in the 2014–2015 school year. The pre-test post-test experimental model was used in the study. The “Visual Literacy Inventory for Preschool Children” and the “Children’s Visual Literacy Rating Inventory for Parents” were used (...) to determine visual literacy level of children. Study results revealed significant differences in favour of the experimental group children in the sub-dimensions and the post-test scores of the “Visual Literacy Inventory for Preschool Children” and the post-test scores of the “Children’s Visual Literacy Rating Inventory for Parents”. (shrink)

Мета. Стаття являє собою філософсько-антропологічну репрезентацію ідеї духовності в трилогії "Фундація" американського письменника-фантаста, філософа, популяризатора науки Айзека Азімова. Теоретичний базис. Дослідження базується на розумінні світоглядних імперативів творчості А. Азімова, які висвітлюють його філософсько-антропологічне бачення духовності як історично усталеної властивості раціонально організованого суспільства і ключову умову його прогресивної еволюції. Емерджентність, стохастичність і евентуальність розвитку сучасного глобального соціуму виводить зміст філософсько-антропологічних ідей А. Азімова на принципово новий рівень розуміння подальшого розвитку людства. Артикуляція А. Азімовим ідеї духовності в трилогії "Фундація" дозволяє визначити філософсько-антропологічну (...) концепцію письменника у всій повноті її соціального, філософського, екзистенціального та аксіологічного вимірів. Наукова новизна. Автори обґрунтували доцільність та актуальність розгляду ідеї духовності в трилогії А. Азімова "Фундація" в смисловому полі філософської антропології. Показано, що філософська антропологія А. Азімова має чітко виражене телеологічне "навантаження". В інтерпретації письменника людина майбутнього – це не "постлюдина" зі зміненою за допомогою спеціальних технологій біологічною природою, а людина, орієнтована на духовний розвиток і самовдосконалення, що базуються на одвічних цінностях, зафіксованих у ментальному коді Homo sapiens – щасті, любові, свободі, гідності, незалежності, патріотизмі. Висновки. "Фундація" – твір багатоплановий, сюжетно насичений, композиційно мозаїчний, поліфонічний, у якому, на перший погляд, важко визначити якусь домінантну ідею. У процесі дослідження встановлено, що в творчості А. Азімова одним із основних змістових центрів є філософсько-антропологічний дискурс, у просторі якого значну увагу приділено духовності людини. (shrink)

Lectures based on the commentaries on Brahmasūtra of Bādarāyaṇa.

This collection of essays strikes new ground in our understanding of Kierkegaard's Either/Or and his authorship as a whole.

Consideration of the work of Sade in relation to Adorno usually refers to the much-discussed chapter from Dialektik der Aufklärung. But Adorno made a number of other remarks across his career that suggest a very different reading. I will discuss the three most significant of these remarks and show how they develop an approach to the libidinal aspect of aesthetic experience that challenges our understanding of the relation of thought and language. In doing so, Sade’s works indicate an extraordinary liberation (...) of the dialectic of natural-history through a mimesis of desire, which is made apparent in what Sade’s texts literally present; in their contingency and also their facticity. (shrink)

In _Opposition to Philosophy in Safavid Iran_ Ata Anzali and S.M. Hadi Gerami offer a critical edition of what is arguably the most erudite and extensive critique of philosophy from the Safavid period. The editors’ extensive introduction offers an in-depth analysis that places the work within the broader framework of Safavid intellectual and social history.

v. 1. Indii︠a︡ -- v. 2. Blizhniĭ i Sredniĭ Vostok -- v. 3. Kitaĭ.

Aktualnejshaya problema segodnyashnego dnya - vyhod iz sistemy globalnyh krizisov, s kotorymi stolknulos naselenie Zemli, i perehod k "obschestvu razumnogo potrebleniya," obschestvu znaniya. Ogromnuyu rol v etom protsesse igraet obrazovanie - sotsialnyj institut, odnoj iz zadach kotorogo yavlyaetsya sohranenie i translyatsiya znaniya v sotsialnyh sistemah. A chto takoe informatsiya? Iznachalno ee teoriya voznikla dlya nuzhd tehniki. Iz-za etogo mnogie ee aspekty ostalis ne razvitymi, potomu chto oni prosto ne byli vazhnymi dlya tehnicheskih sistem. Primenenie teorii informatsii k biologicheskim sistemam uzhe (...) zastavilo zanyatsya voprosom vozniknoveniya novoj informatsii. A rabota s sotsialnymi sistemami vydvinula takie ponyatiya, kak tsennost, effektivnost, slozhnost informatsii i t. d. Bolee polnyj podhod k teorii informatsii, v svoyu ochered, pozvolyaet najti resheniya ryada problem v teorii sotsialnyh sistem, v chastnosti v obrazovanii, i pokazat puti optimizatsii etih protsessov. (shrink)

This essay represents a novel contribution to Nietzschean studies by combining an assessment of Friedrich Nietzsche’s challenging uses of “truth” and the “eternal return” with his insights drawn from Indian philosophies. Specifically, drawing on Martin Heidegger’s Nietzsche, I argue that Nietzsche’s critique of a static philosophy of being underpinning conceptual truth is best understood in line with the Theravada Buddhist critique of “self ” and “ego” as transitory. In conclusion, I find that Nietzsche’s “eternal return” can be understood as a (...) direct inversion of “nirvana”: Nietzsche celebrates profound attachment to each and every moment, independent from its pleasurable or distasteful registry. (shrink)

When faced with transgressions in their peer groups, children must navigate a series of situational cues (e.g., type of transgression, transgressor gender, transgressor intentionality) to evaluate the moral status of transgressions and to inform their subsequent behavior toward the transgressors. There is little research on which cues children prioritize when presented together, how reliance on these cues may be affected by certain biases (e.g., gender norms), or how the prioritization of these cues may change with age. To explore these questions, (...) 138 5- to 7-year-olds (younger children) and 8- to 10-year-olds (older children) evaluated a series of boy and girl characters who partook in physical or relational aggression with ambiguous or purposeful intent. Children were asked to provide sociomoral evaluations (i.e., acceptability, punishment, and intention attribution judgments) and social preferences. Transgressor gender only impacted children’s social preferences. Conversely, aggression form and transgressor intent shifted children’s sociomoral judgments: they were harsher toward physical transgressors with purposeful intent over those with ambiguous intent but made similar evaluations for relational transgressors regardless of intentionality. The present results suggest that gender is perhaps not uniformly relevant to children across all contexts, as other cues were prioritized for children’s sociomoral judgments. Since children likely have less familiarity with relational aggression compared to physical aggression, it follows that intent would only shift judgments about physical transgressors. This research provides insight about how children simultaneously navigate multiple cues in aggression contexts, which is likely reflective of their real-world experiences. (shrink)