Abstract
Аналізуються характерні особливості філософії епохи Відродження, доводиться, що античні та середньовічні традиції отримують в інтелектуальних пошуках Відродження новий гуманістичний сенс. Мислителі епохи Відродження намагалися поєднати античні принципи з ідеалами нового життя, нових соціально-економічних відносин, тому свою дослідницьку увагу зосередили на виявленні своєрідності людської особистості, яку розглядали з різних ракурсів – соціального, етичного, політичного, правового. Розкривається сутність концепції християнського гуманізму Л.Б. Альберті, репрезентуються основні ідеї мислителя.