Abstract

Суперництво в сучасному спорті – надзвичайно гостре питання. Іноді спортивна боротьба точиться за таку дещицю міліметрів, секунд, кілограмів, що суперники не звертають особливої уваги один на одного. В такі моменти надзвичайно актуальними виявляються моральні засади притаманної спорту змагальності. Остання, зокрема, передбачає таке суперництво, яке ґрунтується на чесності й гідності спортсменів. Засадничим принципом вирішення проблеми чесності в спортивних змаганнях вважається ідеал «Fair play». Водночас спорту притаманні різні відхилення від моральних норм, наявність подвійних стандартів. У зв’язку з вирішенням питань морального виховання та виховання вольових якостей спортсменів потрібно здійснювати загальновизнані дії (самоконтроль, самопереконання, самозаспокоєння та ін.). Звертається увага на негативні соціальні впливи на молодь, на необхідність переосмислення ролі спорту в роботі з юнаками і дівчатами. З метою дотримання етичних норм поведінки в спортивній діяльності розробляються спеціальні кодекси честі, норми і вимоги яких спрямовані на формування гармонійно розвиненої особистості з глибокими морально-етичними переконаннями.