Abstract

У статті розкривається концепція миру в уявлені св. Августина для позитивного вирішення проблеми синхронізації колективного й індивідуального з метою збереження комунікації між іманентним і трансцендентним. Робиться висновок, що поняття "мир" в Августиновій доктрині отримало універсальний зміст завдяки своїй комплексності й кумулятивності в справі спасіння - практичного руху іманентного до трансцендентного і навпаки. Завдяки індивідуальному здобутку миру на всіх рівнях соціально-політичного й релігійного буття, pax aeterna й pax sempiterna максимально зближуються і тим ставлять людство перед Божою ласкою