Abstract

У статті проблематизуються трансформації суб’єкта: від раціонального до бажаючого. Проблема меж суб’єкта і можливості їх подолання піддається аналізові в площині протиставлення раціонального і тілесного, бажання і насолоди. Поставлена задача вирішується шляхом просування від перцепту до концепту на матеріалі кінематографа і літератури. Формування суб’єкта безпосередньо пов’язане із заданим Просвітництвом фундаментальним розривом між чуттєвим і розумовим, людським і тваринним, культурним і природним, варварським і цивілізованим. Трансформацію суб’єкта представлено у контексті розвитку капіталістичних відносин від біополітики до кіберполітики. Стверджується, що бажаючий суб’єкт конституюється у потоці нескінченної трансформації, становлення іншим, модифікації. Суб’єкт cogito досягає своєї межі у насильницькій чуттєвості, що є байдужою до іншого, а суб’єкт libido розчиняється у безособовому кореневі капіталу.