Abstract

У статті критично аналізується концепція особистості в православній теології американського мислителя Д. Б. Харта. Персонологія Д. Б. Харта представляє контури православної постмодерної теології, яка у своєму історичному розвитку зазнала істотного впливу філософії і залишалася метафізічною до недавнього часу. Автор констатує, що антиметафізичний поворот у православній теології та релігійній філософії пов'язаний із використанням феноменології та герменевтики в проекті "теологічної естетики" Девіда Бентлі Харта і Джона Пантелеймона Мануссакіса. Ці американські православні теологи дійсно змогли створити новий тип православної думки, пост-метафізічний за своєю суттю. Аналізуючи роботу Д. Б. Харта "Краса нескінченного", автор статті показує, що цей православний богослов відмовляється від тези про нездатність православної думки оформити свою позицію інакше, як у протиставленні до римо-католицького богослов'я і приймає вчення про особистість як особливе відношення Августина та сучасних римо-католицьких богословів.