Abstract

Стаття присвячена проблематиці ідентифікації тюркомовних діаспор. Детально проаналізовано особливості ідентифікаційних процесів тюркомовних діаспор в українському та німецькому етносоціумі. Визначено, що в силу історичних, географічних, геополітичних, лінгвістичних чинників впливу на інтеграційні процеси діаспори в приймаючий осередок, тюркомовний етносоціум ближчий до українського, що спрощує збереження своєї культурної ідентичністі й водночас інтеграцію в місцеву спільноту українським переселенцям. На прикладі Німеччини показано, що соціальна політика окремих розвинених країн дозволила створити високоякісні умови для тюркомовної діаспори, але наявність власних ЗМІ, освітньо-культурних закладів, фінансової підтримки тільки розхолоджує, сприяє відокремленному існуванню її представників у своїх гето, створює сегрегаційне співтовариство